Я сильна хоч часом і плачу , Слабка хоча часто сміюсь , Буває ,що фініш не бачу , Впаду, та встаю не здаюсь . Я вільна хоч крила ламали , І замкнута в тлі своїх мрій , До серця терни проростали , Та подих лікуючий свій . Я ніжна хоч […]
Monthly Archives: Липень 2021
Помножити б хвилини Та години На радість зустрічей Та силу почуттів! На добре слово Та міцні обійми На сміх дитячий Та пташиний спів! Додати трохи гумору Та ностальгії Поваги до життя, Любові до живих! Гарненьку дрібку Чистого сумління Та повну діжку співчуття! Ще, пам’яті століть, Помилки визнавати! Та розуму віків, […]
за обрієм сонце за обрієм туга за обрієм є недоступне мені я тихо пливу над потомленим лугом і їде туман на білявім коні тут так одиноко спокійно неспішно думки про безсмертне за руку трима за обрій не треба там дивні залишні і лугу такого там зовсім нема
Ты мне кажешься в каждом шорохе, в каждом шелесте летних трав. Даже в сонной ночной невесомости я твой лик благородный встречал. Ты мне слышишься в каждой мелодии, в каждой ноте весенних сонат. Мы встречались под майскими ливнями танцевали с тобою вальс. Ты ко мне врываешься с ветром, беспорядки […]
Яблуня стара своє віджила, Не дає плодів вже років скілька, А колись на ній ламалось гілля. Ой, смачнющі ж яблука родили! І господар захотів зрубати, Бо навіщо ж дерево сухеє? Підійшовши ближче, він побачив!!! Білий-білий цвіт на гіллі в неї. -Ти диви, квітує, – здивувався, Залишив її й пішов до […]
КРОТОН Жив у Білках, недалеко, неслабый єден фаттів* Кротон-Фірцак-Иван Сила…В ріг баранячый крутив чеміонів у тых странах ,де из цирком побывав; На кориді він быковы з тімя рогы повмыкав**; З цирком быв коли у Штатах, на заводі Форда быв – мо́тор*** пудняв си на пличі…Форд му мо́тор подарив… А хозяйка […]
Ніжна усмішка тепла і щира,Ніби сонечко сяє в наметі,Часто мила такою ти снишся,Світлий образ, яскравий у темінь. Вийду з пекла цього, напророчу,Наше довге життя у любові,Сповнить щастя, знай, долю жіночу,Кожну мить із блаженних емоцій. Знову вибух…зловісна враз тиша…Мабуть, вижив… і лікар щось каже…Ніжна усмішка тепла і щира,Погляд любий… О Боже, […]
І знову літо-літечко буяє, Запахло липою та чебрецями скрізь, Побігла стежка – ген за небокраєм, Її не видно між густих хлібів. Волошки-васильки – краплинки неба Обабіч неї струнко стали в ряд, Червоних маків полум”я до себе Вабить та кличе кожного із нас. Білі пелюстки квітоньки ромашки Ворожать щастя-долю та любов. […]
У просторі витають дві сили,Помітиш перевагу велику?Стискається повітря, лишивши,Добро і зло боротись на рингу. Земля знов відчуває напругу,Прискорено вистукує серце,У трансі больовому звітують,Стихії, враз тайфуном і смерчем… Хоч трішечки по щіпці, та кожен,Чи усмішку, чи слово ласкаве,А може підбадьорити зможеш?Це мало і багато насправді. Добро і зло боролись на рингу.Я […]
БАРАБАШКА (фіґля*) Я гляда́у свої “очи”: “Де ‘м поклав іх вчора сночи**? Звечера м сів почитати та й забыв в футляр покласти…” Гля́даву іх на столови, на дивані, на стільцьови; У шкафу, дись у фійовці***: “Чи не блиснуть дись на сонці?” Комнату всю м обыйшов… На чолови ‘м іх найшов! […]
Я – твоя половина , Частинка від неба й землі, Сонцем скупана дівчина , Віддзеркалена в чистій воді . Я твоя – половина , На цій доленосній Землі, Прозора ,тендітна краплина , Що ввібрала кохання в собі. Я – твоя половина, Так замріяна десь у віршах , Я – та […]
Заради тебе Заради твого кохання, Готова здійснити мрію. Ти,лише глянув , А я вже від того радію. Солодкі сни… Ти приходиш,щоночі до мене. Твій дотик..твій смак… Злітають я в небо
. . БАРВИСТИМ ДИВОГРАЄМ КЛИЧУТЬ КВІТИ НАС! . .І зачарували – здивували знову у ніжному барвистому квітнику веселковим дивограєм прекрасні квіти БОЖЕСТВЕННОЇ краси! А заквітчаний місяць липень так приязно заглядає в очі, роздаровуючи свою літню сонцесяйну благодать усім людям на Землі! […]
Ударила гроза ,ударив лютий грім , Лишень, що не на небі ,а в серці молодім , Розгулювали іскри душею аж до ранку, А сльози висихали, й нові текли світанком . Боліло від удару усе боліло тіло, У грудях билось серце і від недуг кипіло, Ніхто його не бачить ,не стане […]
У зелен-барвінку очі блакитні І жовті вони у ромашки, А у волошки такі сині-сині, Фіолетові ще у фіалки. А бузкового кольору очі в дзвіночків Та у півників тих, що край поля. Наче хвиля морська мої очі, Такі дарувала вже доля. 2020 р.
Над полем сонце прокотилось, Сховавши в трави промінці, На мить за обрій зачепилось Й саме сховалось у ріці. Земля вдягла темненьку хустку. Затихли місто і село. Закрили лілії пелюстки Схиливши втомлене чоло. І світ заснув, заснуло поле, В гнізді зозуля уляглась У кроні ставної тополі, Що аж до неба простяглась. […]
Вдягніть ЇЇ у шати із любові, налийте щастя повен келих… І заіскряться очі ніжні, карі й заграє усміх на губах жаданих!.. Іще до всього трохи ЇЙ везіння – шторми б життєві оминали; Щоб це було не тління, агоріння… Щоб очі смутку ці не знали!.. Щоб грація,немов у кішки була й […]
Під поглядом літнім, У пахощах квітів, Я був непомітним Холодному світу, Холодних людей Відмороженій силі, І десь у душі Непомітно тепліло.