Ну здравствуй, ноябрь, последний осенний герой, Ты редко приносишь тепло, даже радуя солнцем, Ты скуп на любовь под воздействием зимних эмоций, Но в общем и целом ты – парень совсем неплохой. Что будет в году 21-ом? Разнится прогноз, А впрочем, не всё ли равно, ведь Природа – хозяйка И зимних […]
Monthly Archives: Листопад 2021
214 posts
Первое ноября, время на час назад Перевели вчера, значит темнеет раньше, Скоро уже зима, радость идет на спад, В душу приходит грусть, та, что зимой без фальши. Первое ноября, вроде еще тепло, Завтра зарядит дождь (если бы только нА день), Скоро уже зима, и рисовать стекло, Будет седой мороз (в […]
Каміння вже не хоче пити з рік, Йому й дерев не видно за туманом, А млявий дуб листОпадом прорік: “Несеться грудень вицвівшим лиманом!” Байдужий він до тліючих шипшин, До кволих трав – відлуння мого літа, І до фасадів Косівських вершин- Карпатської землі стара еліта. Холодний клин зайшов далеко в ліс, […]
Полум’ям запалив світанок, Ледь торкнув горобин намисто. На подвір’я зайшов під ранок, Збив з дерев пожовтіле листя. Посріблив щедрою рукою Ледь прив’ялі листочки квітів. Пролетів вітерцем над рікою, Запліта вербам в коси віття. Півня сонного десь сполохав, “Кукурік” той кричав невпопад. І всміхнулась промінчиком осінь: “Ну, з поверненням, листопад!”
Здружився зі змієм зеленим,Ось вип’є чарчину й неначе,Враз зникли відвічні тенета,І небо зробилось безхмарне. Цього павича́ не чіпайте,Розпустить хвоста, він найкращий,Хильне наостанок шампанське,Хто скаже на нього пропащий? Та часу лиш змій не втрачає,Тугіше обмотує шию,Як любить дружка цей зухвалець,До сонця закривши шпарину. У темряві душу залишить,Загубить найкращі пориви…Чекають прийдешньої тризни,В […]
. . ОЙ, КАЛИНО МОЯ КРАСНАЯ… . .Ой, калино – калинонько моя красная! Ой, люба ти моя й прекрасная! Ой, яка гарная та пишная! Стоїш собі, величаєшся… Та у барви чарівні ти одягаєшся. Коло воріт ти ніжно колихаєшся… Та й до людей приязно вітаєшся… То як тебе, та й не […]
31.10.2021(19:00) За свободу!!!… Я дивлюсь у майбутнє затьмарене сірим туманом.. І не бачу я поки що чистих просвітлених днів… Я не хочу зануритись в бісове море обману… І не хочу щоб дух мій в цім пеклі нечистім згорів… […]
Мне хватило лишь одного взгляда… чтобы понять, что моя жизнь разрушена. Утро ведь не предвещало ничего. Вообще ничего. Обычное утро. Муж спит. Ему позже вставать. А вот мне надо уже собираться на работу. Иначе опоздаю и оштрафуют. А деньги очень надо. Ведь за аренду съемной квартиры надо было чем-то платить. […]
Солоні хвилі б’ються об пісок, Величні, сильні, вільні й незалежні. Стрімкий потік прихованих думок Мені дарують води ті безмежні. Крізь моря шум на мить мені здалось, Немов живі оті одвічні хвилі. Неначе так сказати хочуть щось, Та люди зрозуміти іх не в силі. Скажіть мені, блакитнії моря, Про що пісні […]
А время не стоит, силен прогресс: Лети, плыви и шли приветы в космос! А жизнь твоя, смотри, полна чудес! За сотни тысяч миль ты слышишь голос. А время все летит, но не спеши, Не забывай о том, что неизменно: О чувствах из глубин людской души, О том, что даром нам […]
Ти уві сні мене поцілував, Я уві сні промовила “Кохаю”. Ще нещодавно ти мене не знав, А я тебе давно уже чекаю. Ти уві сні так ніжно обійняв, І я вдихнула нотки аромату. Ти за ті миті таким рідним став – Твої уста зі смаком шоколаду. Ти уві сні мені […]
Ранковим полум’ям без диму і вогнюПалають хмари, що самі собі як попіл,Немов химери, поєднавши страх і спокій,Віддавши стан єства прозорому вбранню. Вони шукають свій безпечний небокрай,Де наче пір’я білі зграї лебединіВ обіймах крил єднають душі у родини,Де небо синє-синє, мов казковий рай. Настане день та сонце променем яснимРозвіє сум і […]
Прийшов листопад, задощило,І листя зривалось від вітру,Заплакала осінь журливо,Їй треба в далеку мандрівку. Не пройдені знову кордони,Невпевнено йшли ми на зустріч,Пташок перелітних дороги,Помежи дощами співзвучні. Отож прощавай, золотава,У млості спіткала надію,Життя оповите в кохання,Для щастя готую валізу.
УКРАЇНСЬКІ ФРЕСКИ (Триптих) 1 САД. Я повертаюсь у Майбутнє, Щоб побачити Минуле І Сад мого дитинства…. 2 ГОРЕ. Чума косить косою Смерті І помирають люди вперті, Немов трави степові… 3 КОХАННЯ. […]
Усьо в багрянцьови, што з вітром облітає, з добавков охры на земли ковйор Даґде щи й зелень краску добавляє в сись путь из до-мажора в ля-мінор… Щи небо голубоє, сонце пригріває – но скоро (ннись вать завтра) задощить… Всьо облети́ть, поблякне-посіріє… Умирать? Нєт – лиш до весны́ заспи́ть! Природа круг […]
Мете на вулиці сніг, Хурделиця, мов тромбон. На кінчиках вій твоїх Сполохана птаха – сон. На рідній моїй землі Пухнастою ковдрою сніг. Стежками лежать роки В куточках очей твоїх. Морозний ранок застиг Рожевим малюнком мрій На теплих вустах твоїх Посмішки слід легкий. Іній на вікна ліг – Стрілки, дужки, круги. […]