-Чи новину чули,куме,ви Про мого сусіда Славку (Відкрив серед Котельви Ювелірну лавку!!!)??? -А чим скінчилось”діло” (Розкажіть помалу)? -Сигналізація(!)завила!;- І його…спіймали(!)…
Так само гаснуть зорі на світанку І ранок нам дарує свіжий подих. І осінь відчиняє браму зранку, Землі дерева платять кілька «злотих» І як завжди біжиш по колу знову. Спинись на мить,всього на хвильку – чуєш , Як час з людьми веде німу розмову, Так само колом ходить…Ти жалкуєш… Одне бентежить – […]
-Бажаєте випивку деяку (Звернулись до Слави): Може,рюмочку коньяку, Чи із цукром кави(???)… -Оце ви намудрили (Дали одні”совєт”). Неначе…подуріли;- У мене ж…діабет…
В місячних обіймах ночі, Від любові – безпорадний, Стан я Малював дівочий На зім’ятих простирадлах. Місяць заглядав у шибку Підмішав у фарби чари Тіні місяцеву скибку Заховать хотіли в хмари. Родить ніч палкі бажання. Вітер музикою скрипки Пристрасть полонив, жадана… Я додам любові дрібку На палітру мрій […]
Плив поволеньки місяць щербатий, Мов надкушений стиглий кавун, А навкруг нього зорі яскраві, Як зернятка розсипані тут. Усміхається він, десь донизу Сипле сяйво, мов срібло з ковша І сідає воно на ялини, Зачаровані ним ті стоять. Як вітрець прилетить і подмуха, То гойдаються легко гілки, Наче велетні.Ти лиш послухай, То […]
Начальник в’язня викликає: -Молодець-зразкова поведінка!;- За це мій дозвіл має Провідать вас жінка. А той місця собі не знаходить (Що ПОБАЧИТЬ жінку): -Як,хіба до вироку й це входить? Сто хвороб йому в печінку!
Ой, доле, ти доле! Чом в мене така? Дарована болем, Ти все ж не чужа. Умита сльозами, Зі мною крокуєш. Важкими шляхами, Буває – рятуєш. То боляче б”єш, То знову жартуєш. А те, що даєш, Нараз пошматуєш. Ну що тут поробиш? Ти, доле, моя. Підчас приголубиш. Я завжди твоя. Візьмемось […]
Скидають квіти свій наряд, Хто зрозуміє їхній смуток? І рідшим став тепер їх ряд, Давно пройшов час незабудок. Краса продовжує ще жить: Цвітуть квітки ще запізнілі, Ще можуть літо зупинить, Бо до тепла не збайдужілі. Та на губах вже інший смак, Ніжніші пахощі, ніж літні. Мабуть, це осінь пахне так, […]
У нас з тобою тільки п”ять хвилин. Рука в руці… Душа чомусь в тривозі.. Так невблаганний зараз часоплин. Тупцюється розлука на дорозі… Чом доля невмолима так для нас?. Та що сказать, що сумувати буду? Чи обмілів потрібних слів запас? Невже колись піддасться все осуду? А очі в очі, тут би […]
Тобі я вишию хустинку, Цей непростий носовичок. Лише замешкаюсь хвилинку: Яких тут вибрать ниточок? Ниток чимало – розмаїття, Як мрій нездійснених клубок. Калини вишию я віття, А на калині – голубок. Внизу, нитками, що із сонця, Два серця ніжно обнялись І вигравають у багрянці. Це ті, що в вірності клялись. […]
Мабуть, що одна [youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SR0PGXgUqms[/youtube] Прилетіла мала пташка, Сіла край вікна. Чи й тобі живеться важко? Бачу – ти сумна. Є що їсти, є що пити. Бачиш – он зерно? Хочеш сум свій розділити? Скинь з душі ярмо. Чи думки мої відчула – Стрілись віч-на- віч. І здалося, що зітхнула, Та […]
Ти тільки мій Міняє час і смак , і колір. Стає коротшим і життя. Ти віддаляєшся поволі, Тихіше вже серцебиття. Але душа іще бажає, Тебе побачити хоч раз, А пам”ять інколи згадає, Уривки вже забутих фраз. І стане затишно і тепло, Минуле десь замиготить, Коли надворі раптом смеркне, На крилах […]
Чому так музика торкає, Що ллються сльози із душі? А гілки бруньки розпускають, І затихають вмить дощі. Яка у ній магічна сила! Змінити може все за мить. Буває вхопить – й полетіла, Ніщо не може зупинить. Душа вразлива чомусь плаче, На це і приводу нема. А, може, просто так терпляча, […]
Не смій Спішать написані сонети Весняну тишу розбудить, А серце все питає: де ти? Не смій весну цю остудить. Весна крокує по планеті, Вкрапляє радість у серця. А я в весни питаю: де ти? Послухай музику творця! Весна – творець падіння й злетів, І надихне творить, любить. Це основні її […]
Наче сповідь, моя інквізиція, І вогонь запалав по венам, Як чумою, у кращих традиціях, Свою тишу вкладаю у термін. Я не та, кого варто боятися, Сила світла в відьомських чарах, Стовп із хмизом, дозвольте зізнатися, Тільки димом розтане у хмарах. І мій кат знову кине сірник, Нагостри́ть гільотину і лезо, […]
«Серед пустелі Я бачив вогонь!» (Накахара Тоя) Ті, хто розпалив вогонь Серед моря каміння, Серед океану піску – […]
Коридорами довгої ночі Йшла босоніж до твого причалу, Зав’язала невидимим очі, Кожен дотик навхрест рахувала. Я забула ліхтар запалити, А в порту всі навкруг незнайомці, Білий прапор в дзеркалах розбитий, Коли дощ перевтілився в сонце. На далекому острові промінь В маяках поміж небом згасає, Я залишила спокій у домі, І […]