«Пересічні» Я не писати буду цілий січень Й не відправлятиму тобі листи Бо ми з тобою стали, просто пересічні Й до серця не дійдуть вже поїзди А може просто їх загублять листоноші? Усі слова, які я так і не сказав.. Вони ішли по снігу цьому босі Туди, де їх […]
..а небо плаче.. ..небо України плаче.. ..дрібненьким дощиком.. ..ще зранку дріботить.. ..і сльози безупину собі котяться.. ..душа теж плаче.. ..бо в душі болить.. ..і небо сірою скорботою затягнуте.. ..пташки замовкли.. ..сум і вічний біль.. ..і не вгамує її вже ніяка відповідь.. ..ні співчуття.. ..що линуть звідусіль.. ..здається лихо в нашім […]
Змій плаче на горі високій не помістити сліз в долонях, – жертовно гинуть українці, полум”яніє мак червоний на крилах горе-колісниці, на фоні неба голубого, а світ, як завжди, стоїть збоку, бо ні при чім… що їм… до цього.
Ну як живеться вам каліки? Отой! … Гібридної Війни … Де плачуть гірко, ваші діти! Та… посивілі матері… В вас ніг нема? А болю доста! Та ви ще стрибая, живі… Як ті? Що погнили в болотах! Кістьми лягли на чужені… Та ще дадуть якісь копійки Щоб рота затулить рідні… Вони […]
Бува, що солодко мовчить самотність, Хоч ниють свіжі рани у душі. Обпечені думки, слова про совість Не в моді, й знову за вікном дощі. Бува так хочеться закритися від світу, І просто наковтатись самоти. Гонити все від себе, потай мліти, Мовчати, а в середині все рветься на шматки. […]
Збирають наші роки всього потроху . І чого більше? * * * Ми з тобою розмріялись і ранок нас застав.День – ніч… * * * Любов чекала під дверима : чи зайти? Я : чи впустити ? * * * Мова дитини зрозуміла не для всіх. Лиш батьки знають. * […]
Згадаю зими сніжно – білі, Як хуга стукала в вікно, На склі ялинки посріблілі Ховали погляд під сукно. Крізь ніч дивились очі – зорі, А місяць стежку фарбував, Й поля сріблясто – неозорі Морозом вечір цілував. Зима вдягала в розкіш парки, Різьбила диво кришталі, Й з дахів бурульок недогарки В […]
Десь плаче скрипка в самоті, Мовчать у вазі мертві квіти… Нас розуміють тільки ті, Які нас хочуть зрозуміти!
У світі божевілля і страстей Збагнути багатьом, на жаль, незмога, Що вбогість не в відсутності грошей, А це, коли в душі немає Бога!
Вдихаючи осіннюю жоржину, Я знов і знов сумливо визнаю: Не слухав би Адам свою дружину- Навічно залишався би в Раю!
Гойдає вечір гілку орхідей, Чудовим танго літні дні минають… Чи є на світі край без злих людей, Де люди, мов зірки у небі, сяють? Є край такий – безцінний фоліант, Де на обличчях юних завжди квітень
Гойдалися поля червоних маків, Стрункі смереки розмовляли з вітром… Небесні Ангели є світлом для монахів, А для мирян – монашество є світлом!
На столе недопитый латте, За окном грозовые тучи. Мы с тобой проиграли в карты, И любить никого не нужно. Я в глазах прочитаю: «Хватит! Тратить время в пустую секунды!» А в душе одни только маты, Жили попусту мы друг с другом. За окном пролетают недели, Только в доме […]
Поздравлю БЫВШИХ с Новым Годом… Пусть снега нету… не тепло! Я помолюсь за год вчерашний И рассмеюсь… ему в лицо… Пускай уходит восвояси, Уносит боль, обман, беду… Ведь в Новом, будет много счастья Я в это верю! Всё смогу… Пройдут все – горести, напасти… На сотни лет, тебя простил! Уже, […]
Подойду, я к церкви рано Колокольный звон стоит! Станет батюшка у храма Чтоб людей благославить У иконы жду… прощенье На коленьях… попрошу! За грехи мои земные… Я к святыне преклонюсь Пусть Господь меня услышит И укажет… верный путь… Вновь душа! Она задышит! Не забыв молитвы суть… И в дороге испытаний… […]
Літо зимою раптово повернулось – сухим листочком. * * * Що було вчора, що буде завтра – будні наше і життя. * * * Не йдуть роки у нікуди.У нашій пам,яті вони. * * * … а наді мною повний місяць,перед мною – лише ти… * * * Може, невчасно […]
Коли вітрило вашого кохання Вже хвилі поглинатимуть бурхливі, Задайте головне собі питання: Ви хочете праві буть, чи щасливі?