Я с тобой и без тебя не я, Как два полюса, всё время в притяжении. Нам и вместе быть и врозь, нельзя, Мы то любим вновь, то ненавидим зря, И находим, и теряем молча. Любим ли? Скучаем? Да. Расстояние не выносим, сложно, Мы с тобой, то пламя, то вода, То […]
кохання
2509 posts
БЕЗСОННЯ Спекотний день уже спадає і нічка темна все вкриває; Між міріадів зір єдину шукаю, до котрої лину… Мисливець Оріон підкаже, Чумацький Шлях дорогу вкаже..… Чи у Ведмедиці спитати: Її, ЄДИНУ, де шукати? Вікно відчинене…Вдихаю повітря свіже і “літаю”… Безсоння знову..Що за лихо?.. Душа веде розмову тиху: -Я сумував…-Я відчувала, […]
Я бы хотела тебя обнимать словами, без рук – Руки мои не дотянутся через всю страну. Я бы хотела услышать шагов твоих звук И заверений, что любишь меня одну. Где-то там, в городе предприятий и шахт, Ты засыпаешь под утро уставший вновь, А мне бы только набросить на плечи шаль […]
Смотря на вас, мадам – Ко мне приходит вдохновение. Я душу ради вас отдам, Лишь задержитесь, здесь, хоть на мгновенье. Имея вас – такую взрачную – Внутри меня вся кровь кипит. И я так рад, что в жизнь мою – простую, неудачную Явились вы.. ведь душа моя о чувствах […]
Невпинно кружляв і метався,Метелик у зорянім німбі,Душа загорілась коханням,Палала занадто на світлі. Фіалка зітхнула духмяно…Ох загадка літньої ночі,Вже скоро укриє серпанок,Чуттєва полинула сповідь. Звучали для неї сонати,Всю ніжність зібравши в акордах,Ось тільки даремно…не вразив,Зненацька закрилась холодна. Тож відчаю сходить лавина,Романтик зав’яз у бажанні,Зійшлися любов і гординя,Навіщо підносити слабкість? Потому в […]
Валентина Дергунова ГЛАВА 1. Любите так, чтобы растворится в любви. Обычный день красивая осень, в гостях у которой сентябрь. На ней ещё яркий летний наряд с ароматом цветов. Они сидят на широкой террасе за окном которой цветочные клумбы небольшая алея старые качели деревянный стол, на столе яблоки, которые кто – […]
Час хвилинами нудило, З чрева Вічності согін вирвався… І ми на долонях Всесвіту, Просто нікчеми-невігласи… Я притискаюся ближче – Ніби лава тече під ногами. Обійшли хресним ходом тричі, А наші сумніви все ще з нами. Ми хочем кричати, хрипіти Ехом до пустелі Синайської, Але можем лише шепотіти Голосом зірваним… Ці […]
Осень упала к ногам жёлтыми листьями. Грусть придушила за шею и давит на грудь. Дождь тихо шепчет в окно прописные истины… Мне без тебя до весны бы хоть как протянуть. А ты улетела, шурша многокрылыми стаями. Туда, где, пожалуй, тебя никогда не найти. И как-то так резко случилось, что разными […]
Шалено калатає серце,Як полум’я горять вуста,Між небом і землею гейзер,Заплуталась отам душа. Небесна невагомість втіхи,У простір понесла тіла,Солодкий поцілунок грішний,В обійми почуття віддав. О мить! То це нірвана звісно,Де розсуд… ні, його нема,Вхопилася спокуса міцно,Та з розуму вона звела.
Ты мне так редко пишешь, Во всем, полагаю, виновен февраль… Раньше мог ждать часами, Теперь и минуту потерпишь едва ль…. Все скупее, скупее становятся строки твои, И все больше о жизни, Почти ничего о любви… Километры – не повод уйти вникуда. Я ведь жду и надеюсь, И ты, я прошу, […]
І що тепер? Які тепер прогнози? Хто скаже чим закінчиться мені? Від слів твоїх повільно гине розум, І розцвітають білим цвітом дні. А може просто впасти і не чути, Вдивлятися у вічне горілиць? Бо в лабіринтах божеської суті Нам вистачить довіку таємниць.
І здорові буває хворіють, Навіть сильні слабкими стають , Як кохання приходить дуріють, Й ті ,що з розумом поруч ідуть. І незламні стають вмить крихкими , В крижаних тай серця розтають , Як же добре побути такими , Коли тілом проміння ідуть . І погані бувають святими , Із блакиті […]
Ти – моя таємниця, Що у сонячному сплетінні Наче птах починає битись, І немає від тебе спасіння. Ти у мене розлився по венам, І у скронях ритм відбиваєш, Ти моє, лиш моє сокровенне, Ти крізь шкіру мене відчуваєш. Я тобою не можу напитись, Від жаги млосно-солодко мучусь, І боюся я […]
. . ТВОЇ ЛИСТИ . .Писали ми колись свої листи, . .Зворушливі, чудові і дуже ніжні, . .Служив у лавах армії вже ти, . .Списав аркушів багато білосніжних. . .У ті юні і молоді літа . .Палке кохання обох […]
Сердце, остановись! Сердце, влюбляться не надо! Всем нам хочется ввысь, Но — потом больно падать… А душа стерпит всё, Пусть Любовь строит козни… Я смотрю на Неё — Сердце, кажется, поздно…
…Я не граю більше в цю гру В ній не можна виграти. Почуття з себе випекти, вибити, Тільки на серці кріз біль висіки Ієрогліфами, символами, знаками, Пізнавальними ознаками. Розлити кохання по венам, всередині По судинам, клітинам, молекулам. Тепер один від одного далеко ми… Але що робити з тим, (Так точно […]
Немов троянди пелюстки шовкові,Такий п’янкий цей аромат… поволі,Вдихаю солод, й розумію, годі,Душею тішуся, безсонню в обмін. Розмову, мабуть, я веду з пітьмою,Хоча кохану відчуваю поряд,Торкаюсь ніжно, пелену рукою,Кому повідати? Байдужим зорям? Мої фантазії щоночі свіжі,Тепер по місячній доріжці сходиш…Лишень зникають повсякчас події,Як тільки сонця обіймаєш проблиск. Отак на відстані, страждаю […]
Ми підпалили світанок від почуттів-сірників, Ось і підкрався вже ранок полум’ям наших світів. Ми все спалили дощенту – гордість, амбіції, страх, Щоби кохатися разом в нових, вже спільних світах. Знаєш, а ми не всесильні – просто здалося на мить, Наш не сполоханий вогник теж врешті-решт догорить… Тільки від іскор сліпучих […]