Від щастя втікати для жінки,Скоріш необачність обрати,Тепер почуття всі відтінки,Почують відвічні сонати. Ось тільки, мов кинута в морі,Вона попливе одиноко,Її інтуїція знову,Ламає майбутнє жорстоко. А доля така хитромудра,Знаходить причині притулку,Лиш часом, відтоді забута,Розкаже… обходила згубу.
кохання
2509 posts
“Безодня” В твоїх очах розлилася безодня, В твоїх словах розвіялась печаль. Якщо ж на те є ласка та господня, Пропасти у тобі мені не жаль. У локонах твоїх неначе вітер, Уста твої солодкі ніби мед. Слова складаю я із дивних літер Слова які мов знаю […]
Кохання запізніле, дивне,Приборкало закон тяжіння,Відколи почуття невинне,Приходить, як зоря вечірня. Немовби відчуваєш, скоро,Засяє виднокрай небесний,А простір розцвіте навколо,Квітками кольорів веселки. Хіба нам зрозуміти більше,Незвідані душі секрети,Останнє, мов роса в час літній,Цінуєш… дорогі моменти…
” ПОЦЕЛУЙ С АРОМАТОМ ДОЖДЯ” Вставив чистый лист в старую печатную машинку он откинулся на спинку высокого кресла с потертыми подлокотниками и уставился на лист в мыслях уже рисуя те образы, которые хотел сейчас положить словами на него. А писать он хотел о весне, земля, которой пахнет тающим снегом, первыми […]
Ромашкове поле… чутно сопрано,Як фея вона, краси неземної,Засяяли очі, мовби світанок,Враз блиску додав, із небом у змові. Смішна, пелюстки́ зриває на квітці,Чи любить коханий, певно гадає,Відвічні дівочі мрії безгрішні,Наївність її, милує насправді. Вражає сердечність, диво невинне,І усмішка ніжна, мила чарівність,А звідки ж тоді береться жахливе:Бездушність і злоба, мстивість і підлість?
” У ВЕЧНОСТИ ОДНА ЗВЕЗДА” Когда она спустилась с лунного моста в серебристо синие воды реки её обнаженное красивое тело тут – же оделось в красивый наряд из цветов. Её платиновые светло синие волосы, в которых сверкали звезды словно щёлк лежали на плечах. Она замерла перед янтарном зеркальном водопадом, в […]
Прилетіло щось до двору. Чи снаряд, чи лист від тебе… Пил одно піднявся вгору Й ліг під дощ на пальці стебел. Се тепер вставляти шиби… Від листів будинок стогне. Кіт сидить, чекає риби. А в траві зоріє вогник. Бреше цуцик неохоче У кожусі з реп’яхами Моє серденько шепоче, Більш не […]
Собака мій гарчить на двері. Най вижену… Пірне. Не схибить. Мій водолаз річкових прерій, До ніг моїх прине́се риби. Хай вийду, як захочу їсти, І взую скорені сандалі. Та сяду, як запросять сісти, у човен вільного рибалі…
Відколи жасмин, розквітнув духмяний,П’янкий, навівав незвичне бажання,Кружляти у вальсу, запал задавши,Відчути тепло, та ніжність кохання. Звучала відвічна музика щастя,Волосся убране білим суцвіттям,І вітер легенько віяв на плаття,У травні, чутливе навіть повітря. А погляд тонув у зорянім сяйві,В блакиті очей, що викрали душу,Твоє почуття в магічному царстві,Де подих весни, як мавка […]
Я з тобою, поки б’ється сердце моє, Я з тобою, до поки ранок приходить після ночі. Я з тобою, бо подарував горяче серце своє, Я з тобою, поки правду говорять твої очі. Ти зі мною завжди поруч, в радості і в горі. Допоки є подих та шалене в грудях серцебиття. […]
Скажи ей: Любимая, ты моя радость, ты моя жизнь, И без тебя, мне жизни нету. Счастлив с тобой и тобой я горжусь, Таких как ты, мне ненайти по белому свету. Милая, любимая, родная ты моя, Будь рядом сомной навсегда. Выходи за меня замуж! Ну скажи мне заветное “ДА!”
Кохання не потребує признань чи клятв, Не цікаві їй твої пусті обіцянки й плани. Не витрачай дні на слова про кохання, Не говорити треба, а кохати. Хіба ляпати язиком, це гори й океани здолати? Хіба пусті слова можуть зупинити дощ та вітер? Словами спраглих не напоїти, голодних не нагодувати, Докажи […]
Я вірила в почуття твої ті щирі, Любов чарівну, неземну. І слово твоє ,,люблю”, Немов би крила дарувало. І літати спонукало, В чарівний край, За сто морів. Чарівним янголом здійнятись. І летіти лиш туди, Куди душа співа в любові. Омріяній, ясній , Лиш крила мої ти обірвав, Розтоптавши мої почуття. […]
Провідниць зачекались квитки у кишенях, На годинниках погляди люду застигли… «Заблудитись, спізнитись»,–немов навіжена, Я суворий потяг благала, просила. А ти дивишся раз поміж раз на зап’ястя, У кишенях твоїх геть втопилися руки. Я поб’ю скоро вдома серванти на щастя, Здичавію, повір,вже за день від розлуки. Парасолі […]
Усе шкереберть, буває й таке,Коли у смітник пішли всі надії…Не треба, не плач, тебе береже,Твій ангел, крильми прикривши опівніч. Тихенько почуєш, дівчинко, спиВолосся торкнеться, дотиком ніжним,Поринеш у казку, щоби взнаки,Побачить майбутні, руни космічні. Минуле кохання… ніби весна,Уступить пориву, вільного вітру,Тож прийде нова, сторінка життя,Старого не буде, тільки там змісту…
Смуток залишу, Сон заколише. В душу наближу Весну. Серце не згодне, Наче в безодні, Тяжко сьогодні Засну. Вітер лютує, Тишу руйнує. Ніч сни малює Мої. Тишею вкритись, З сонцем зустрітись- В спину дивитись Пітьмі. Зорі не сяють- Сонце палає. В снах хоч благаю, Не йди! Полум’я блисне, Знову нависне Кавовий […]
Немає овацій-провалено виступ Сміхом з завісами,іграми в сльози. У тіні,здавалося,градусів триста, А руки тремтіли-в кімнаті морози. Пластмасові замки,ліхтар замість сонця, А над головою не небо,а стеля. Давай не повіримо в зиму в віконці, Давай не почуємо стуків у двері. А може,сьогодні без битви словами? Так вабить зоря у […]
Мабуть, з минулого життя,Таке приходить кохання,Розлука довга нас звела,Й сказала спроба остання. Напевне стрічка чарівна,Тримала душі в тривозі,Коли неясності імла,Блудила на півдорозі. Так мило осінь золота,Стелила листям дороги,Впізнати знову…це мета,У долі часом повтори…