Моє літо немов посварилось із сонцем, І вранці я бачу перехожих в пальто. Тепер не поспиш із відкритим віконцем І каву тепер п'є зі мною - ніхто. Мені без тебе наввть кава не п'ється, А якщо навіть п'ється - то вона - це не те. Вона крізь серце діряве проллється […]
Література
988 posts
ожен з нас може бути доброю феєю, Або ж наркоманом з вулиці DE GRASSI. Тобі також може бути до фені Політика, гроші і плани усіх Вищих Сил! Але, якщо коли-небудь, як-небудь і де-небудь, Ти не знайдеш в собі сил дійти один, То я протягну тобі сво́ю руку, Як гордий царевич […]
Дівчино, станьте для мене Алісою, Ми вип'ємо з вами зеленого чаю з мелісою. Разом привідкриємо стару завісу Прекрасну завісу Неповторної Країни Див. Ми разом швиденько туди заліземо, Не маючи грошей, документів і навіть візи... Я подарую тобі печиво із написом "З'їж мене" Якщо чесно, то цього я сам тебе і […]
Україна наче мати огортає все собою. Не забуде хліба дати, і умити всіх росою. Україна ніби пісня, що полине навіть в небо. Вона так чарівно грає, що чарує світ до себе. Вона лине над лісами, над лугами, над рікою. Вона грає голосами, я і ти, і ми з тобою. Вона […]
*** Мій трамвайчик життя вирушає в далеку дорогу. Розпрощався з вокзалом лиш тільки один пасажир. А скільки зупинок? Скільки в житті цім зупинок? І якби не втратить єдиний свій орієнтир. Я минаю степи, минаю засмучені пущі, Зупиняюсь лиш там, де потреба в частинці душі. І рушаємо знов у майбутнє, […]
Глянь в мої очі, що ти там побачеш? Не можеш подивитись, чом ж ти плачеш? В моїх очах туман, холодні зливи, Вогонь, і грім, війна нас всіх скосила! В моїх очах земля , чорніше ночі. Там дим, і постріл, крик простий дівочий! В моїх очах, там кров і гільзи впали! […]
Летіла пташечка, за нею листочок, чий сад виростає, де повно квіточок? У тому садочку іриси рясніють, а понад садочком веселонька мріє. Дощиком легеньким небо відізвалось, кому наче вітру по небу літалось? Летіла Ірида – вісниця богів, красуня веселки хмар рушила стрій. Посланниця Гери, Олімпу богів, з небесної сфери Зевес повелів. […]
Вона така, яку ще світ не бачив, Нескорена в ударах долі жінка. В талантах багатьох, Її Господь відзначив, – Лариса Косач – Квітка ( Леся Українка). Вона любила квіти: ромашки і волошки. Ні мить не спочивала. Спочила хоч би трошки. « Хто вам сказав, що я слабка?» – Писала на […]
Осінь в моєму місті Розсипається грудою листя, Градом сипле додолу каштани І в обійми штовхає коханих, Наче вперше, кристально і чисто. Ти тримаєш мої долоні, Я дивлюсь в твої очі бездонні – В них зіткнулись всі барви осінні, Мов злилась з тобой осінь суцільно, Й присмак губ твоїх ніжно-солоних. […]
Вже догорав наш день, і розгоралась ніч, на стінах грали тіні наших страхів, тримав в руках,неначе оберіг, ножа із золотої сталі. Боліло серце, і душа мовчала, слова усі сховались за вікном, мені здалося, я тоді кричала, здалось кричала я тоді крізь сон…. У сні немов зв’язали мені руки, з очей […]
Я, літо і папір Від нього пахло скловатою, потом і будівничим брудом. Такий жалкий, зморений, на старій і облупленій «Україні»… Замість обідньої перерви він припхався до мене. Я дивилася на нього і не розуміла, як з вчорашнього вечора, він міг так подурніти. Постоявши біля скрипучої хвіртки, помовчавши, він попросив […]
рисвячую видатній постаті України, письменниці, громадському діячові Олені Пчілці. Нелегкий час Олені Пчілці, доля дарувала Та не зламала, вперто йшла вперед. Ніщо її у світі не лякало, Для неї слово – щит і арбалет. Лише вперед… Хоч важко видавати, Було, своїх трудів плоди, За правду кинули за грати, Закрити шлях […]
Я кожен день, рифмуючи, живу, Проходячи тут вулицями міста. Я бачу тут щодня незвідану красу, Ось ,і закінчилась осінь золотиста Вона пішла лишивши лише слід. Покривши все навколо жовтим листям. А люди,як і раніше йдуть на схід. Щоб повернутись сонцем променистим. ©TEODOR FANGER
І знову сонце за вікном… Відкрило нам цей новий горизонт, Збагативши душі наші цим теплом, В думках закарбувавши цей момент. Ти намалюй той світ, що бачила у снах. Додай у нього розмаїття світлих кольорів, Немов ті квіти, що розцвітають у степах. Ти буть немов той птах, що в небо […]
Твою легенду оспівали менестрелі, Художників написані полотна, Народження магічне в Тінтагелі – Фінал твоєї долі незворотний. Ще в юності ти вийняв із каміння Непоборенний меч Екскалібур. Зійшов на трон чарівним провидінням Перед народом королівський син Артур. І землі поєднавши воєдино, Створив братерство круглого стола, Дванадцять лицарів тобі орлинно […]
Саме з такими настроями після побаченого, почутого і що не менш важливо – відчутого, розпочався для Олега Новий 2012 рік. Що несе він з собою? Які випробування чекатимуть нашу багатостраждальну землю? Все стихло, вкрито білосніжною ковдрою огріхи людського господарювання. У новому році не личить одразу починати свою діяльність з серйозних […]