Росла у серці м’ята, ще зовсім із зернятка, Здається,ніби й пахла, Та щось збивало з такту. Фокстрот кругом обвився, В мелісі закрутився, Від запаху п’янило, І лиш з дороги збило. Та м’ята проростала, У вальсі закружляла, І свіжістю відкрила Небеснії вітрила. Така собі дрібниця, У травах загубиться, А потім відшукати, […]
нерозділене кохання
588 posts
У літній дощ і в сильний вітер, Пливли дороги в два світи, Лишались колії без квітів, І вдень розводились мости. В вагонних вікнах світло ночі, Закриті двері на замок, І потяг невмокаюче гукоче, Кидає в відстань інший крок. У літній дощ і сильний вітер, По різні боки, дві руки, Лишились […]
Чому, і звідки,як явилась, Та сила думки, що твоя?, Мов ароматом, кави влилась, Із гіркотою- спекота. В кутку кофейного комфорту, Лилась мелодія думок, Оділа джазову обгортку, І потягнулась у танок. І смак змінився на солодкий, Барист у каву влив нектар, Здавався запах ароматний, У думках двох танок літав. 12.08.2021
Закохалась дівчинка, Серденько болить, Захотіла дівчинка, Любов пізнати вмить. Закохалась дівчинка, Юних – юних літ, Закрутилась ніченька, Пізнавши інший світ. Та не знала дівчинка, Що це долі жарт, І темна – темна ніченька, Був жахливий старт, Що любов омана, Любов її життя , Була лише обманом , Й немає […]
С прохладным дождем провожала весну, В преддверии жаркого лета. Оставив ей все, а себе – тишину, И теплые краски рассвета. Теперь согревает холодные руки Июньское нежное солнце. И пения птиц отдаленные звуки Согреют мне душу и сердце. Таинственный лес мне подарит покой, Мы с ним помолчим по привычке. Горящий закат […]
Зачем, зачем?.. Навряд ли кто-то знает… Зачем опять сентябрьская грусть Меланхолично так мой разум поглощает И вновь скрывает ливнями мой путь… Зачем, зачем?.. Я вновь глотаю нервно Ментоловую горечь сигарет… Какой сегодня день? Среда, наверно. А может быть четверг… А может нет… Зачем, зачем? Ненужные вопросы… Я выйду. Дикий дождь. […]
…А він сказав: «З цим болем вчаться жити» І розвернув плече у бік дверей, А я поправила у вазі квіти І гіркоту сховала від людей. Він – мій особистий вимисел, Моя несвідома мука, З душі все кохання вимів він, Лишаючи лиш розлуку. …Ми просто буденністью випиті, Хоч бУло кохання по […]
І літній сад, в вечірнім сяйві, Молив натхненно, кожну мить, Відкрити серце, водограю, У музиці, симфонію полить. Звеніли проміжками струни, Мінливе небо, підбирало тон, В саду духмяним візерунком, Гуляли місяць й пані в унісон. І розвівалась шаль іскриста, У ніч, так місяць спать не ліг, Усе та пані.., ніжна й […]
Це був не сон, З надуманих капризів, А літній день, Дарований життям, І через світ Брехливої боязні, Крутився млин Взаємного чуття. Спадали дні, Що в проміжках забуті, Літало павутиння із років, У струнах, мов звеніло,- -Бути… Та сили набирала Заметіль… А жорна не стихали Над водою, Стелилися стежки У споришах, […]
– А ты знаешь что такое настоящая любовь? Спросил меня старичок сосед дед Назар, который сидел на улице скручивал папироску из газеты. Дед был слегка пьяный. У вас у молодых совсем другое понятие о любви, полюбились, поженились и разбежались, развод нынче у вас в моде, а дети маленькие страдают. Потом […]
Ударила гроза ,ударив лютий грім , Лишень, що не на небі ,а в серці молодім , Розгулювали іскри душею аж до ранку, А сльози висихали, й нові текли світанком . Боліло від удару усе боліло тіло, У грудях билось серце і від недуг кипіло, Ніхто його не бачить ,не стане […]
За келихом білого давай поговоримо, Сьогодні віч-на-віч, лише ти і я. Твій погляд крізь роки і змін не зазнав І голос все той же, мов муза луна. Згадав, як колись ти так тихо казав: «Твій погляд – мій всесвіт, твій подих – мій кисень, А руки мої, то твоя лиш […]
Колко, зябко в июльском забвеньи, Раскаленное солнце не греет, И как путник, увязший в пустыне, Отголосками прошлого бредит… Нет в нем ни виноватых, ни правых, И слова, обраненные где-то, Превратился резко в отраву, Разлетелись с порывами ветра… Я вдыхаю их, как панацею, Хоть и знаю – они только губят, Принимаю, […]
*** Сильні ліки – твоя усмíшка. Тільки ж вóна – як чорна кішка, Як кордон поміж днем і ніччю, Перейти який – навіть річі Я про це завести не смію, Й відшліфовую кожну дію. Й знов – чекаю, і знову – рвуся. Та все більше чомусь боюся Доторкнутись твого бальзаму […]
Чи уві сні, чи наяву З тобою зможу я зустрітись, Зав’яли вже осінні квіти, А я ще мрією живу… Схолов у чашці чай міцний (відчинене вікно зробило свою справу), А ти такий холодний, та не мій… І цукор додаєш у літню каву…
Я бы хотела тебя обнимать словами, без рук – Руки мои не дотянутся через всю страну. Я бы хотела услышать шагов твоих звук И заверений, что любишь меня одну. Где-то там, в городе предприятий и шахт, Ты засыпаешь под утро уставший вновь, А мне бы только набросить на плечи шаль […]
Осень упала к ногам жёлтыми листьями. Грусть придушила за шею и давит на грудь. Дождь тихо шепчет в окно прописные истины… Мне без тебя до весны бы хоть как протянуть. А ты улетела, шурша многокрылыми стаями. Туда, где, пожалуй, тебя никогда не найти. И как-то так резко случилось, что разными […]
Ти – моя таємниця, Що у сонячному сплетінні Наче птах починає битись, І немає від тебе спасіння. Ти у мене розлився по венам, І у скронях ритм відбиваєш, Ти моє, лиш моє сокровенне, Ти крізь шкіру мене відчуваєш. Я тобою не можу напитись, Від жаги млосно-солодко мучусь, І боюся я […]