У ввечері біжи на луки, Щоб погуляти у тумані, Там між трави почуєш звуки, Які малюють нові грані. Імла покрила все навколо, Не на землі вже – десь у хмарах, Лише цвіркун виводить соло, Як на весні його кохала Циганка -муха чорнокоса. Із ним фламенко танцювала, Вогонь топтала, сильна […]
про життя
4683 posts
Лети ж бо за мрією заново Щоб дійсність жорстку віднайти І все що було́ – стане маревом І всесвіт, і дійсність і ти
І знов пройду́ть епохи цілі І після мене хтось так само Життям замучиться безцільним Посеред мрій, посеред драми
Людина має шлях І лишень один, Але який він то буде... Ніхто не знає всіх билин. Бо кожен сам собі - господар, Кожен шука́ свою дорогу, Та, чомусь, одне питання, Яка дорога, яка то змога! Невже не бачите, Ех... Не зріте! Що сам світ себе не змінить, А тільки шлях, […]
Моє життя, Господь, у Твоїх долонях, Моє серце, Боже, в Твоїх руках. Кожен подих Ти даруєш з любов’ю, І я вдячна за це повсякчас. Ти мене підійняв і пробачив, Увійшов в моє серце на вік. І тепер, мої очі не плачуть, І душа нині вже не болить. Тільки зараз, Господь, […]
Білий лебідь кружля над водою Довго, довго … з рання до зорі. В тій воді він печаль свою, Свою тугу…. утопить прагнув раз й назавжди. А цей лебідь є сином той жінки, Котра сидить одна, край вікна, У старенькій, пошарпаній хаті, Що видніє десь там, край села…. В неї серце […]
*** Мій трамвайчик життя вирушає в далеку дорогу. Розпрощався з вокзалом лиш тільки один пасажир. А скільки зупинок? Скільки в житті цім зупинок? І якби не втратить єдиний свій орієнтир. Я минаю степи, минаю засмучені пущі, Зупиняюсь лиш там, де потреба в частинці душі. І рушаємо знов у майбутнє, […]
Стільки сонячних днів попереду! Стільки радісних злив! Так хочеться Бігти, руки розвівши, берегом, Усміхатись містам й околицям. Хочу радість хапати жменями, Зберігати нейронами, м*язами. А усе, що стирає й жме мене Я скидатиму геть одразу. В кожнім світлі – барвисті промені, В кожнім дні є краплинки радості. Їх […]
Музей, экскурсия, галдеж у входа, Зашли во внутрь – тишина… И голос гида под округлым сводом, Нам повествует, как прошла война. В соседнем зале статуи и бюсты, Кресты, колоны, золотые вензеля. Зал оружейный, там людей не густо, Среди клинков преинтересный экземпляр. Вокруг мечи, мачете, кортики и сабли, С […]
Я видел тараканов в твоей голове, И знаю их всех почти поименно, Я видел без грима, с утра, в неглиже, Уставшею видел и разъярённой. Я видел безумной тебя на луне, Ты к звездам лететь собиралась, И пьющей вино на полу, в полутьме, Грустила, как помню и улыбалась. По […]
Поєднались в щасті люблячі два серця Затишок сімейний ангел їх гойда… Почуття ці світлі, сріблом у озерці Виграють і сяють, як свята вода. Подарунки долі їм приніс лелека Сяйвом заясніла материнства суть… Подарунок Божий, мрія їх далека Посадили квіти… в радості цвітуть… Райдужно зростає втіха у родині Їм батьки дарують […]
Ніхто в житті не знає долі наперед… З ким вірність жде, а де чекати зради… Хто стане другом нам, хто радість відбере, а хто у час сумний додасть розради. Хто знищить все прекрасне… Хто усе віддасть,… розділить хліб, і слово тепле скаже. Хто руку допомоги в час важкий подасть, а […]
На вулиці тепло, та мені чомусь зимно, Мурашки по шкірі, хоч літо в обісті, І чомусь в’їдається запах бензину, Їдкий запах гарі й торішнього листя. Пронизливий шепіт й щораз насторожі, Звихнутись не довго, чи може так й є, І чуєш щораз “помагай тобі Боже”, І знаєш у кожного в думці […]
Батькові Якби ж я мала сили розказати І нишком не відводити очей… Якби могла я вірою підняти Й розвіяти весь біль отих ночей… Якби я мала сили без вагання В долонях простягнути силу крил І раптом вже приречене мовчання Так легко втамувати із вітрил… Якби ж я мала сили оце […]
Дитинства мить зосталась незабутня, Її не повернуть назад. Ми поспішали у майбутнє, Де ріс пахучий виноград. Усе ми порівну ділили, Душею зовсім не кривили. Нас вабили нові світи, Без гордощів і пустоти. Приспів Школа, школа, рідний клас, У усмішці стрічає нас. Хоч промайнуть роки, віки, Для неї будем малюки. Нам […]
Глянь в мої очі, що ти там побачеш? Не можеш подивитись, чом ж ти плачеш? В моїх очах туман, холодні зливи, Вогонь, і грім, війна нас всіх скосила! В моїх очах земля , чорніше ночі. Там дим, і постріл, крик простий дівочий! В моїх очах, там кров і гільзи впали! […]
Холодні роси, хмарне небо, Брехня, потік холодних гріз! Війна на Сході, наше пекло! Сльози дружин і матерів. Червоні хвилі ніби кров’ю, Залили тіло, землю, сон! А ми чекаємо з любов’ю , Зниклих очей безмежний дон….. Ті фото ніби скатертина, Гортаєм кожен день як рік. А в нього в серці, лиш […]
і настав новий рік, і тоді ти була жива, бо з-під снігу стирчали барвінок та кропива, і твоя голова ще шукала якісь слова; ти збиралася стати собою ще до Різдва, відсуваючи строки щоразу на день чи два; хтось казав: це хвороба — хронічна, бо вікова; і у вирі подій […]