Моїй Ліні і всім заробітчанкам Вона говорила в сльози, Ковтаючи біль розлуки, В душі гуркотіли грози І мліли щомиті руки. Вона за вікно дивилась, Закривши печаллю очі, І тихо увись молилась, Як їхати вдаль не хоче; Як важко доньку лишати І в чужині роками За старістю доглядати, […]
про життя
4683 posts
Чекаючи на тролейбус, Олена помітно нервувала. Було холодно і морозно – наближалась зима. Різкий вітер, так і хотів забрати з її голови коричневого капелюшка. Здавалось, що цьому очікуванню не буде кінця. Тупцяючи на одному місці, дівчина поглядала на годинник. Сьогодні їй виповнилось тридцять. З хвилини на хвилину мали прийти гості- […]
Бігла. Припинилась біля люстра… Літо бабине он в кутиках очей… Пальчиком торкнула тихий усміх Жінка з ароматом хризантем. В зачісці заплуталась сніжинка, Руки пахнуть сонцем і дощем… Ой про що задумалася жінка, Та, що з ароматом хризантем?.. Ще не осінь, але вже й не літо.. Сіють дні у душу терпкий […]
ВІСТЬ Терпи папір, під натиском моїм Їж у мовчанці дум важких полиски Наперекір усім вітрам сумним, Залишу вість небесної колиски. Ми в Прав йдемо, в невинному вбранні, Насправді – в’язні у кайданках тіла, Невситні, спраглі – в голоді жорсткі, Повзем у темряву, мріючи про світло. Гукаєм голосно […]
ІМЕНЕМ ТВОЇМ Ім’ям твоїм я сутність заклинаю, Подбай про якість – «Я» лише ресурс. Тобі себе ввіряю, підчиняю, І на прозріння лиш тримаю курс. У пошуках, у роздумах, молитві, Дай бачити, що справжнє, що пусте, І в різнобарв’ї, в твоїм розмаїтті, Хай словом істина у серці проросте. […]
ВІХОЛА Раптово настав листопад – Це було на грані самозречення… Безапеляційного заперечення. Якось зовсім невпопад. І як би я не тулила все то докупи – Воно не складалося. Окремими частинами, Пручалося – розпадалося. Віхола викрадала Промокле листя щовечора. Я до неї ставилася, як до зрадниці. Чужоземної запроданиці, Що найсвітліше […]
ГРА Сховаю обличчя в долонях – Мені боляче, чи не як вперше, Пульсує лиш голос у скронях: «Нікого немає довершеного! І ти – не винятковість!» Як дивно і влучно, як можуть, Змовитись ці букви з зірками, Тандемом у яблучко влучить, Розтектись враз по венах ріками: «Контрольована глупість!» […]
КРАПЛИНИ НЕБА… Краплини неба в кольорі очей, Вогка земля – притрушена дощем. Потоки стежок, вмить зійшлись в одну – Що це за мова формул? Не збагну. Зворотній відлік: дев’ять, вісім, сім… Хто має вуха – скроні запалив. Хто має серце, справжній чистий зір – Той меч дістав… На […]
ЛИСТ Якби я могла… Написати тобі листа – Одного єдиного, Невловного і нестриманого… Скільки б я тобі всього розповіла! Спочатку, про те, Що ось за вікном стоїть знов весна. Помірна і квола, лінива й слабка, Але все ж до життя поверта. Відтоді це сьома весна… А потім, […]
ДЕНЬ І ніч поглине сон… Прийдешній день стає, Сіріє за вікном – ось сонечко зійде. Я буду у цім дні, радіти й сумувать, І прояви душі від важких дум ховать. Найвищому з світил – у шані я вклонюсь, Аж сяє небосхил, вітання шле комусь. Несе нам сенс буття, […]
ЗНАК Брахман мовчить… Життя своє кладе На жертвенний вівтар, Що мудрістю цвіте. Буття, мов вищий ДАР. Кшатрій мовчить… В бою, у молитвах, Загарті та в муштрі Долає в серці страх – Об’єднує «низи». Вайша мовчить… Але до співів клич – Дає нагоди час Найрадісне з облич, Найвартісна […]
Я, літо і папір Від нього пахло скловатою, потом і будівничим брудом. Такий жалкий, зморений, на старій і облупленій «Україні»… Замість обідньої перерви він припхався до мене. Я дивилася на нього і не розуміла, як з вчорашнього вечора, він міг так подурніти. Постоявши біля скрипучої хвіртки, помовчавши, він попросив […]
Ты та, без которой мне будет трудно жить И по земле скучно будет одному бродить. Люблю тебя, люблю, и не хочу терять я вновь, Ведь только для тебя одной моя любовь. Мои чувства к тебе все сильнее с каждым днем. И мне очень приятно, что с тобой мы вдвоем. Для […]
Знову над вечір повніють порожні вокзали Галас наповнює стіни, блукає між слів Ми одне одному щось навздогін не сказали… Тільки одне невідоме знайшлося між тим… Знову земля заціловує небо до крові Байдуже, що мимоволі засвідчать зірки. Ми ледь дотичні, за іменем тільки знайомі, Але разом зупинились, щоб раптом знайти… Хай […]
Коли надії розсипаються на порох, А твої мрії вітер, мов хмари над землею рознесе́. Пекуче сонце випалить в душі твоїй пустелю, І знищить всереди́ні тебе геть усе… У грудях камінець важкий заляже Придушить мармуром безжально Заклякле серце зранене твоє… Запаморочить павутинням думи. Твоє волосся сивиною припорошить, Немов холодним снігом всю […]
Так хочеться тепло-справжнього, з терпким ароматом кави — Натхнення. Щоб зникли в темряві останні рядки про зло. Щоб снити не про політику, щоб пити весну ковтками — Зелену, та не загарбницьку, і чисту, мов джерело. Так хочеться безумовного, єдиного в світі щастя. І моря, що шепотітиме на вухо свої […]
(Спогади дитинства) Присвячую моєму дорогому батькові Ще коли я була дитиною, прилетіла якось весною до нашого двору пара лелек. Одразу стало зрозуміло: вони хочуть поселитися саме у нас. Кожен з птахів мав свою думку, де і як закласти гніздо. Лелека хотів створити його у дворі, на дереві акації, але його […]
Кохай мене, мені потрібно це кохання. Тримай мене, якщо хочу піти у осінь ранню. Лови мої уста, ударом поцілунку. Підстав мені плече я прийму це дарунком. Потрібна я тобі, чи все від скуки. Потрібні ті уста, чи знов розлука. Тримаєш серце ти в своїх лодонях. Чи просто душиш все, аж […]