Я видел тараканов в твоей голове, И знаю их всех почти поименно, Я видел без грима, с утра, в неглиже, Уставшею видел и разъярённой. Я видел безумной тебя на луне, Ты к звездам лететь собиралась, И пьющей вино на полу, в полутьме, Грустила, как помню и улыбалась. По […]
про життя
4692 posts
Поєднались в щасті люблячі два серця Затишок сімейний ангел їх гойда… Почуття ці світлі, сріблом у озерці Виграють і сяють, як свята вода. Подарунки долі їм приніс лелека Сяйвом заясніла материнства суть… Подарунок Божий, мрія їх далека Посадили квіти… в радості цвітуть… Райдужно зростає втіха у родині Їм батьки дарують […]
Ніхто в житті не знає долі наперед… З ким вірність жде, а де чекати зради… Хто стане другом нам, хто радість відбере, а хто у час сумний додасть розради. Хто знищить все прекрасне… Хто усе віддасть,… розділить хліб, і слово тепле скаже. Хто руку допомоги в час важкий подасть, а […]
На вулиці тепло, та мені чомусь зимно, Мурашки по шкірі, хоч літо в обісті, І чомусь в’їдається запах бензину, Їдкий запах гарі й торішнього листя. Пронизливий шепіт й щораз насторожі, Звихнутись не довго, чи може так й є, І чуєш щораз “помагай тобі Боже”, І знаєш у кожного в думці […]
Батькові Якби ж я мала сили розказати І нишком не відводити очей… Якби могла я вірою підняти Й розвіяти весь біль отих ночей… Якби я мала сили без вагання В долонях простягнути силу крил І раптом вже приречене мовчання Так легко втамувати із вітрил… Якби ж я мала сили оце […]
Дитинства мить зосталась незабутня, Її не повернуть назад. Ми поспішали у майбутнє, Де ріс пахучий виноград. Усе ми порівну ділили, Душею зовсім не кривили. Нас вабили нові світи, Без гордощів і пустоти. Приспів Школа, школа, рідний клас, У усмішці стрічає нас. Хоч промайнуть роки, віки, Для неї будем малюки. Нам […]
Глянь в мої очі, що ти там побачеш? Не можеш подивитись, чом ж ти плачеш? В моїх очах туман, холодні зливи, Вогонь, і грім, війна нас всіх скосила! В моїх очах земля , чорніше ночі. Там дим, і постріл, крик простий дівочий! В моїх очах, там кров і гільзи впали! […]
Холодні роси, хмарне небо, Брехня, потік холодних гріз! Війна на Сході, наше пекло! Сльози дружин і матерів. Червоні хвилі ніби кров’ю, Залили тіло, землю, сон! А ми чекаємо з любов’ю , Зниклих очей безмежний дон….. Ті фото ніби скатертина, Гортаєм кожен день як рік. А в нього в серці, лиш […]
і настав новий рік, і тоді ти була жива, бо з-під снігу стирчали барвінок та кропива, і твоя голова ще шукала якісь слова; ти збиралася стати собою ще до Різдва, відсуваючи строки щоразу на день чи два; хтось казав: це хвороба — хронічна, бо вікова; і у вирі подій […]
Моїй Ліні і всім заробітчанкам Вона говорила в сльози, Ковтаючи біль розлуки, В душі гуркотіли грози І мліли щомиті руки. Вона за вікно дивилась, Закривши печаллю очі, І тихо увись молилась, Як їхати вдаль не хоче; Як важко доньку лишати І в чужині роками За старістю доглядати, […]
Чекаючи на тролейбус, Олена помітно нервувала. Було холодно і морозно – наближалась зима. Різкий вітер, так і хотів забрати з її голови коричневого капелюшка. Здавалось, що цьому очікуванню не буде кінця. Тупцяючи на одному місці, дівчина поглядала на годинник. Сьогодні їй виповнилось тридцять. З хвилини на хвилину мали прийти гості- […]
Бігла. Припинилась біля люстра… Літо бабине он в кутиках очей… Пальчиком торкнула тихий усміх Жінка з ароматом хризантем. В зачісці заплуталась сніжинка, Руки пахнуть сонцем і дощем… Ой про що задумалася жінка, Та, що з ароматом хризантем?.. Ще не осінь, але вже й не літо.. Сіють дні у душу терпкий […]
ВІСТЬ Терпи папір, під натиском моїм Їж у мовчанці дум важких полиски Наперекір усім вітрам сумним, Залишу вість небесної колиски. Ми в Прав йдемо, в невинному вбранні, Насправді – в’язні у кайданках тіла, Невситні, спраглі – в голоді жорсткі, Повзем у темряву, мріючи про світло. Гукаєм голосно […]
ІМЕНЕМ ТВОЇМ Ім’ям твоїм я сутність заклинаю, Подбай про якість – «Я» лише ресурс. Тобі себе ввіряю, підчиняю, І на прозріння лиш тримаю курс. У пошуках, у роздумах, молитві, Дай бачити, що справжнє, що пусте, І в різнобарв’ї, в твоїм розмаїтті, Хай словом істина у серці проросте. […]
ВІХОЛА Раптово настав листопад – Це було на грані самозречення… Безапеляційного заперечення. Якось зовсім невпопад. І як би я не тулила все то докупи – Воно не складалося. Окремими частинами, Пручалося – розпадалося. Віхола викрадала Промокле листя щовечора. Я до неї ставилася, як до зрадниці. Чужоземної запроданиці, Що найсвітліше […]
ГРА Сховаю обличчя в долонях – Мені боляче, чи не як вперше, Пульсує лиш голос у скронях: «Нікого немає довершеного! І ти – не винятковість!» Як дивно і влучно, як можуть, Змовитись ці букви з зірками, Тандемом у яблучко влучить, Розтектись враз по венах ріками: «Контрольована глупість!» […]
КРАПЛИНИ НЕБА… Краплини неба в кольорі очей, Вогка земля – притрушена дощем. Потоки стежок, вмить зійшлись в одну – Що це за мова формул? Не збагну. Зворотній відлік: дев’ять, вісім, сім… Хто має вуха – скроні запалив. Хто має серце, справжній чистий зір – Той меч дістав… На […]
ЛИСТ Якби я могла… Написати тобі листа – Одного єдиного, Невловного і нестриманого… Скільки б я тобі всього розповіла! Спочатку, про те, Що ось за вікном стоїть знов весна. Помірна і квола, лінива й слабка, Але все ж до життя поверта. Відтоді це сьома весна… А потім, […]