Всего по сто рублей – не пропустите, Кричал директор цирка в мегафон. Бросайте все дела и приходите, Вас ждет поистине мега сезон. И первым номером шоу- программы Наш клоун – Бом – любитель детворы, Покажет пантомиму эпиграммы И сценку- шутку совесть вне игры. Вторым, но не последним на арене, Гном […]
Monthly Archives: Травень 2020
605 posts
Мой Ангел, твои крылья сложены.. И взгляд потухший, словно неживой… Мне кажется твоя душа простужена, Дрожит словно бездомный пес зимой. Твоя душа истерзана, растоптана – От той войны, что ты ведешь с собой… Мой Ангел, она так еще неопытна От боли каждый раз идешь в запой. Себя поверь терять так […]
Прокинувся світанок від пісеньки дзвінкої, Поглянув – на калині маленький соловей Витьохкує-виводить веселої такої, Заслухвся – не вгледів, як ранок вже іде. Пташина ж все співає, та так вже задушевно, Розчулився і ранок, пустив сльозу-росу, В долоні заплескали у лісі всі дерева, Погожий день вподобав теж пісеньку-красу. А коли вечір […]
Сьогодні вдосвіта я встала. І ще до того, як зійшла зоря, З роси вже оксамиту назбирала І слухала , що шепотить земля. Мені вона свій дар передавала І силу, щоб незгоди відвести. Я все у кошик чемно поскладала І маю ще чар-зілля донести. Зберу зі схилів гір […]
Ти вчив мене колись літати, Та я боялась висоти. До самих хмар могли б дістати, Слабенькі крила все ж були. Невдалі спроби були перші, На землю падала не раз. Дивилась в небо я, упавши, Від тебе не було образ. Та ти чекав із нетерпінням, Була наука ця важка. Душа боліла […]
Той вітер-бешкетник ховався у гі́ллі, В смарагдових кронах дерев. Він, ніби маестро, який на дозвіллі З’єднав шерех листя в шедевр. Ось чути спокійну мелодію вальсу, Ще мить – наче твіст залунав… Прислухайся! Чуєш? Це ж лірика Брамса! Ритм джазу вінчає фінал.
Течёт по камушкам речушка, А мне уже немало лет. Я слышу голос вновь кукушки. Ну что подаришь мне в ответ? Как долго плыть мне по теченью, Реки с названьем просто ЖИЗНЬ? Не предавай меня мученью, Но вот с ответом не спеши. Так часто врёшь, кому попало, Не раз попалась ты […]
На Русі – за всі довгі віки її буття було всього два Нестори: Нестор Літописець і Нестор Махно. І все. Інші не рахуються. Інші так – або пародія або ніщо. Довгий час на Русі (особливо в XIV столітті в Чорній Русі) матері не наважувались називати синів Несторами – невідомо чому […]
Прокидаюсь вранці – бачу очі мами І її усмішку милу й чарівну. Ніби сонце сяє в нас над головами. Як це їй вдається досі не збагну. Я тобі, матусю, пісню заспіваю. До плеча торкнуся й голову схилю. Тихими словами просто нагадаю Як безмежно й щиро я тебе люблю. […]
Сумує день, що сонечко стомилось, Що спів пташиний виспівав всі ноти, Що небо вже росою зажурилось, Що виснажились бджілки від роботи. Сумує день від тихої облуди, Що ніч вдягла на землю чорні шати. У вир турбот заковані ті люди, День дневі помагаючи вмирати. Сумує день за кожним своїм кроком, […]
Карпатських гір торкнулася душа, Яке це диво Божої природи: Смереки ніжно ріжуть небеса, Так величаво сонце з гір виходить. А трави пахнуть ,краще всіх парфум, Мов килими, квітують полонини, Трембіти голос розганяє сум, Купаються у хмарах верховини. Смарагдові ялини гомінкі Легенди вітру тихо вповідають У говір той вливаються струмки, […]
Весніє…Сльози падають з небес рясними росами на недостиглі трави, і недоречний вже зими протест, затихли вітряні її октави. Потужний Божий подих на ліси, поля, луги вселяється повсюди. Народжуються діти у весни, і хочеться вдихати повні груди. Земля свої обійми розкрива, Дає початок всякій стебелині, А жайворята мріють про жнива, І […]
Дітям на весілля Мої чудові, юні квіти Для матері найкращі діти, Сьогодні двері вам відкрито В життя,що називається СІМ’Я. Навчіться разом, ви радіти, Сміятись, плакати, любити, Терпіти, вірити, трудитись І хай між вами щезне «Я». Як мати,неба вам схилила б Та непідвладна моя сила, Тому дарую вам вітрила До Бога […]
Погодьтесь, в ній таки щось є, Таке нестримне, дивне і шалене. І ще її одразу ж видає – Життя таке яскраве, не буденне. Це, мабуть, сила, слабкістю здобута, Адже вона твоя без вороття. Її не можна легко так забути – Вона дається раз на все життя. Вона із […]
Холодний місяць гострить лезо. Крихкий будує тиша храм. Чого Ви плачете, принцесо? Ви й досі вірите казкам? Хіба для смутку є причина? Пощо ганьбить свою судьбу? Бо рицар хто? Брудний мужчина, що любить бійку і гульбу. Він не полюбить Вас до скону. Він у походи дремене. Повірте, серденько, дракону. Кохайте, […]
И зачем нам первая любовь, Если мы последнюю теряем, Мы виним во всём родную кровь, И бесславно в грусти утопаем. * * * Нам кричать и бушевать дано, Мы уже ошибок не считаем, И сплетая жизни полотно, Мы узора чёткость потеряем. * * * Но мы любим, верим, и чего-то […]