17.08.20 Найголовніший дар, – життя!.. Свобода, воля, радість ,почуття.. З цього складається прекраснеє життя… На повні груди дихати так солодко, Буває кожен подих наче золото… Яскраве світло, сонце і тепло Так добре ще ніколи не було.. Вставати зранку бачити іскру очей Що найрідніші в світі, о прекрасний день!.. І чути […]
Daily Archives: 26.08.2020
49 posts
Ти знаєш, а щастя в таких непомітних речах. Це кава що зроблена зранку коханим. Це сльози від щастя у мами в очах, а може,це зоряне небо, чи літній, ще сонний, світанок. А щастя приховано в спокійній душі… А найчастіше – в здоровому тілі! Щастя – побути хоч раз в самоті. […]
Швидкоплинне летюче життя Залишає роки за порогом. Із натхненням і без каяття Наближає до зорь. Крок за кроком. Ідучи по шляху в небуття, Пливучи через хвилі прозорі, Ми вдихаєм свої почуття. До кінця. До останньої зорі.
Передчуття… Передчуття так схоже на пророцтво. Воно тремтить на кінчиках думок. Про мрії не виписують свідоцтво, Бо усно передбачує пророк. Передчуття читає першим серце, З ним довго сперечаються думки.., Але коли несе кохання вершник, Не зволікай – йому назустріч йди! Передчуття фіксую на папері, Маленька іскорка – роздмухуй жар. Передчуття, […]
Отож, століття ХХІ! Всіх вітаємо! Живемо в геніально-дивовижний час! Ми оцифровані до самих атомів, Але освіченість забрати хочуть в нас! Почнімо з найдавнішого: дідусь Гомер ( Питання”був/не був” ніхто й не розгадає) Заклав основи світових літератур , А його творчість вчити “прозелень” чогось і не бажає. Ой, жаль! Бо саме […]
Дым от костра улетает в далёкие дали, К звёздам, мирам на которых когда-то бывали. Воспоминания будит проказник-дымок! Солнце садится за горы – закатное чудо. Кто мы такие на этой планете, откуда? Светлый душа постигает иль тёмный урок? Звёздные тропы становятся ярче и выше. Голос вселенский я слышу и образы […]
Не смерти мы боимся, господа! – Она лишь часть вселенской жизни круга. Боимся мы того, что сквозь года Не сможем увидать улыбку друга. Боимся, что случайная беда Прервёт среди песков нашу дорогу. Не смерти мы боимся, господа! – Боимся не успеть. О том тревоги. Боимся не успеть сказать: […]
Заклопотана медузами життя Мона Ліза ще вдивляється у вічність. Марні сльози вже пішли у небуття, І ніхто ще не пізнав незнанну ніжність. Келих випив посірілий кардинал, Захміліли його ледь помітні думи. Знов терновим цвітом забуяв вулкан, А фантазій обірвались струни. Плюс і мінус просто не зійшлись, Спроба увінчалася провалом. Солов’ї […]
І дощить, і сніжИть, і морозить, і сонцем ласкає. Зимо-любко, що сталось з тобою в модерний цей час? Ні морозу путящого, ані тобі завірюхи, І сніжинки забули давно, як танцюється вальс. Ти програла парі цьогоріч у пекучого літа? Чи плаксиву веснУ розсмішити нарешті вдалось? Чиїм сонцем ти так забагато зігріта, […]
А Брехт на небесах кусає лікті: “Ех, жаль! Я жив не в ту епоху, не в той час… Абсурд! Всі його догми, теореми Уже доведені без театральних дій у вас!” І Котляревський все здивовано слідкує, Як меншає красивих слів запас: “Цікаво, як розповіла б Полтавка, Про свої думи, почуття в […]
Осінній Львів. Іду по тротуарі. Спокійний, тихий, затишний район. Хтось недалечко грає на гітарі,- Знайома пісня ллється в мікрофон. Підспівую й собі, йдучи́ повільно, Несу в руках букет сухих листків; Мені й не передати, як же ж сильно Його я лю́блю, той осінній Львів! Осінній Львів є дивовижним містом, – […]
На землі розквітала весна, Грала в ігри любовні із вітром. І у тиші вечірній, в садах, Гралась ніжним із яблуні цвітом. Вся горіла, палала, цвіла, В поцілунках вітрів потопала. Не жаліла окрилених мрій… Й неминучих реалій чекала. Прийшов май – цілував, обіймав, Пестив, ніжив, лілеяв, туманив, І обійми […]
Якби тато,зміг обняти Та вмостити на коліна, Якби тато міг сказати, Що для нього я-єдина. Якби тато жив ще досі……. Пам’ятаю….міцні руки, Щирий погляд,добре серце… Відпечаток смерті-муки. Скільки років промайнуло Скільки б всього розповісти. Та немає більше тата, І колін,що можна сісти.
Світанок непомітно так підкрався І дуже налякав чаклунку-Ніч, Зустрівся з нею раптом віч-на-віч, Вона спитала звідкіля він взявся. -Прийшов до праці я будити люд Й намистом роси сипати на трави, Бо скоро вже прийде мій братик-Ранок, Йому радітиме усе живе навкруг. Погожий День натруджені долоні Опустить в воду Тихої Ріки […]
Научи меня жить так, как Ты это видишь! Я не смею ступать без сигнальных огней Я не в силах решить, чтоб других не обидеть, Что мне делать с тревогой потраченных дней. Я не знаю как правильно строить фундамент, Так чтоб сваи забитые не стали крестом; Чтобы ради забавы рисуя орнамент, […]
О благодать, о благодать! Ее мне смысла не понять. Его прощеньем обладать ? О нет, не обладать, но познавать. Забыв порочность, грех и страсть, Я снова жизнь могу принять. И знать, и знать, и знать, и знать Тебя Отцом теперь могу назвать . Своё бессилие признать, Чтобы войну не проиграть […]
Отпусти меня воля невольная Серым дымом истлев на корню И в тумане облака синего Я исчезну, как жар испарюсь. Ветер в парус мой, страхом окутанный Дует смело, невзгод не тая. Ясность разума штилем попутана, «Не сдаваться!»- устав бунтаря.
18.03.15(5:00) Посвящается единственному, любимому, доброму папе… Папа, я так сильно тебя любила, Папа, я так долго тебя ждала, Папа, я так много сказать хотела, Но увы сказать не смогла.. Как же, почему ты ушел так быстро? Время мы не можем остановить, Знаешь?, я люблю тебя очень сильно! Буду так же […]