Monthly Archives: Січень 2021
323 posts
Выпьем счастья до дна, Потом снова нальём, Где на жилах душа, Разберутся вдвоём, Настоялась любовь, Горьким зельем разлука, Стали звёзды бледней, От назойливых скука, И размашистый вальс, Превращается в марш, Когда чувства большие, Переписаны в фарс, По желанию боль, За ошибки печаль, И соврёт мотылёк, Что не знает фонарь, Нет […]
1 У трамвованому світі- Трамвовані люди, Металевих конструкцій Ржавіючі каркаси… 2 Міста божевільні – Залізо і люди, Закони свавільні Творять паскуди… 3 Закони корупції, Жиріють олігархи… У світі проституції Чорні дахи… 4 Світ трамвований, Чума і голод, А хто інфікований Тримає молот… 5 Світ конаючий Вбиває людей, А хто буде […]
Комусь лунає коляда, Комусь свистять гармати, Хтось славить Божеє Дитя, Хтось плаче за солдатом. Хтось славить світлеє Різдво, Сміється й колядує, А мати жде своє дитя Давно вже* го не чує. Свистіли кулі, били “гради”, І міни небо озаряли, Старенька мати на колінах, За сина Господа благала. Хтось славить Бога […]
Страницы прошлой жизни пролистал, В них много грамматических ошибок. Случайно занял чей-то пьедестал, Срывая с грустных лиц оскал улыбок. В своём житейском плагиате лет Не ощутил величие паденья, В шкафу не прятал деньги и скелет И наплевал на собственное мненье. И вот теперь, открывши свой дневник, Куда он […]
Я сонечком до тебе посміхнусь. Лишень здається, ніби ми далеко. Ні долі, ні печалі не здаюсь, Хоч іноді бува нелегко. Уже давно минулось, що було, Забулось те, що більше не важливо. А сонце в серці ще не відцвіло, Тому що я завжди Щаслива. І завдяки, і всупереч всьому Із кожним […]
Чи близько буду, чи далеко, Лечу до тебе, мов лелека, Батьківська земле, отчий краю, Як тільки вільну днину маю. Воду долонями черпаю Із джерела, що в лісі скраю, Наснаги й сили набираюсь, Душа ж моя відпочиває. П”янію, як вдихну повітря, Мене осяє радість світла, Стає так легко та приємно, Рідній […]
Так хочеться знову на піч. – Замерзла? І ніжки холодні?.. Бабуся і я – віч-на-віч. Проблеми і я – це сьогодні. Так хочеться тих пирогів…. Цей запах скликає у хату, А ще закодованих снів, Де вигадки й казки багато. Так хочеться в місячну ніч, Почути історію роду. Бабуся і я […]
. . ОДНОГО ДНЯ, НА НОВИЙ РІК СТАРИЙ… . .Одного дня чудової Зими . .Я вирушила в мандри по містечку, . .Із внучкою та донькою і ми – . .Раділи людям всім своїм сердечком. . .Ось тут квітковий любий магазин, . .Де УКРАЇНОЮ […]
Мой вечный морфин. Извини за обиды и грусть, И прости за серые дни, Извини что тобою держусь, Да за лень, что грозит впереди. * * * Я люблю твою веру в меня, И не злюсь за любовь вопреки, Ты не видишь засова во мне, Всё давая шанс на грехи. * […]
Дні зіткані із морозу та сонця, Частенькі вони на порозі весни. Під килимом сніговим знов безсоння, Вже змучилась нині земля від зими. Ось проліски потягнулись ніжкою, В них стільки тої жаги нестримної, Розквітнути й чарувати з втіхою, Найпершим цвітом краси барвистої.
Спекотний літній день. Так хотілося на дачу, от і вибралася Ніна Федорівна одна у дорогу, не стала чекати вихідних. До дачі далеко їхати, але так хотілося свободи, хотілося до води, до землі, зеленої трави бути ближче, що не стала чекати. Як не вмовляв син побути кілька днів у місті, вирішила […]
Січневий день хлюпнув в обличчя сонцем, Промінчики на волю відпустив, Вони, мов зайчики стрибали по віконцях, Запрошували до казкових див. Сніжиночки, мов зіроньки маленькі Ковдру мережили матусеньці-землі Таку легку пухнасту і біленьку, Що простяглась далеко по ріллі. Срібна ота мережка-вишиванка Засяяла, мов зоряний вінок, Ковдру вітрець підбити намагався, Щоби земля […]
(Постмодернова пародійна п’єса на чотири дії. Чи то казка для дорослих…) Дійові особи Буратіно Мальвіна Тато Карло П’єро Карабас Барабас Арлекін Фантеска Коломбіна Дуремар Лисиця Аліса Столяр Джузеппе Серветта Антон Чехов Робітники, селяни, чиновники, слуги. Персонажі вдягнені згідно традицій італійської комедії дель арте. Дія відбувається через 30 років після подій […]
Я споглядаю зимню казку Й радіє трепетно душа. Природа зняла свою маску. Час, зупинись! Не поспіша! Усе довкола сніжно-біле. Це неодмінно чистий лист! Коханням чистим охміліла Й пташиною злетіла ввись. Вже не чекаю я на весну. І взимку можна теж злетіть. Я знов із попелу воскресну І по-новому буду жить.
В зимний вечер января так яростно скрипит зима, свирепствуют крещенские морозы, красят окошечки узоры. Веранд раскрашивает окна, краснозакатное устало солнце, таким ушло за горизонт, молодого месяца остался фон. Месяц над хатами блестит, а снег под сапожком скрипит, вдруг наступила настоящая зима, с морозом жалует сама. Блистают фонари […]
Свята вода замерзла на березах. Мороз розрізав загустілий день. Він заточив до Водохреща лезо. Лише душа очікує пісень. Свята вода всміхається з льодинок І сонце іскри кидає у сніг. Вже Водохреща… і пора ялинок Залишить у думках тоненький слід. Свята вода, ну змий із серця осад, Дай сили крокувати до […]
І от зима… Подвір’я оніміло (навіщо слів порожня метушня?) Виблискують сніжинки білі-білі У срібній гриві хмарного коня. Якесь тепло розлито понад світом, Хоча морозом світиться блакить, І огортає душу оксамитом, Та чайник розтривожений кипить.