Вернутися б в дитинство-казку, і скинути б обридлу маску, котру́ життя нам одягає… “Можливо це?” – себе питаю. Шкода́, нема машини часу – зо 30 ро́ків скину ра́зом.. І, взявши в руки гостру косу, пройдуся росяним покосом… Вдихну на повні груди запах акації у лісосмузі; І полежу у буйних травах… […]
Monthly Archives: Серпень 2021
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/zahodyat-v-buhtu-korably/ Расцвели подсолнухи в сада на краю, может урожая снова уже ждут? Зёрнышки посеяли, мелкие – черны, подсолнухи жёлтые, стебли зелены. Расцветает лето, дивные цветы, с августовским солнцем – тёплые деньки. Ночка на рассвете снова холодна, убыстряет лето, созревать пора. Скоро уже осень в двери постучит и […]
А всё когда-нибудь кончается: Твоя любимая работа… И новый путь вдруг начинается Тут – за внезапным поворотом!.. А всё когда-нибудь уходит: Любовь, хранящая секреты… Слёзы зальют души пустоты… Зима наступит среди лета!.. А всё исчезнет погодя – Даже взлелеянная дружба, – Когда вдруг “другу” от тебя Уж ничего не будет […]
. . КВІТИ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ! . .Я квіти всі зберу чарівні й чудові, . .До БОГА ніжно вгору піднесу . .В подяку. Щоб люди скрізь були здорові, . .Й любили від ВСЕВИШНЬОГО красу. . .Бо квіти – це завжди диво й неповторність! . .Бо […]
Ой, над лугом понад Бугом сонечко сідає, тече ручай у ярочку, дзюрчить, виграває. А над яром і у полі, де жита-пшениці, виглядають із пшениці волошки як діти. Як синенькі оченята поміж колосками, мак червоний захитався нитками-стеблами і гуляє вітер в полі, робить хвилі в житі, і неначе хвилі моря […]
Під вуаллю неба дощового Літній ранок сонно вигляда, І плодами терену терпкого, Ніби в очі літу загляда. Ніч тремтіла від громів і зливи, Час вхопивсь за блискавки крило, Під дощем купались спілі сливи І вмивалось стомлене стебло. Вже нахмурив серпень густі брови, Під дощем невесело мовчить, І сумують в спагадах […]
А давай мы с тобою по-тихому, Как когда-то в осколках луны, Наше счастье оставим для избранных, Не расскажем, где спрячем мечты. Мы же шепотом, тихим безмолвием, Наперекор всем суждениям вновь, Разбежимся и в омут , Туда, где никто не найдёт. А давай мы с тобою по-тихому, О мечтах наших […]
У каждого в жизни своя игра, У кого-то счастье, у кого беда. У каждого в жизни свой сахар и соль, И мёд бывает, сладок, а кому-то горчит порой. И каждому что-то мешает просто жить, То день не удался, то горчат грибы. Кому слёзы сладки, родился малыш, Кому нечем плакать, разбились […]
Якщо мене ти забудеш, То я нагадаю про себе. Повітрям твоїм ,я,стану, Звільню я твоє небо. Колись зрозумієш,як сильно, Колись я тебе тай відчула. А ти все дивився,прихильно, С тобою про сон я забула.
– Нет, не бывает свято место пусто – скорей из душ гоните негатив!.. Но как же нам непросто часто густо там поселить пришедший позитив… Отыщутся какие-то отмазки, мол “не могу” (а проще “западло́) мол “враки это , бредни, сказки” и “воплотить всё это не дано́” А ты рискни, попробуй! Что […]
КАЇН і АВЕЛЬ Ніч…Прохолодно вже надво́рі… Зір міріади…Місяць зго́ри в моє заглядує віконце… Не спиться…Придивився…Що це? На лику Місяця є знак, немов би хто паде́ навзнак; З-за спини інший виглядає – того́ на вилах він тримає… Сини Адамові обоє, заняття мали кожен сво́є; І в жертву Богу приноси́ли усе, самі […]
Кохання засяяло сонячним світлом, Джерельна вода струменить безупинно, Роса що на квітці виблискує сріблом, Всю ніжність збирає в яскраве намисто. Надіну його й закружляю у танці, Життю усміхаюсь, радію щаслива, Тепер ми з тобою є долі обранці, Та й вірність буває, така ж, лебедина. Цвіт маків дивись, як горить і […]
Моя Батьківщина! Моя Батьківщина! Рідний мій краю! Тебе я кохаю, тобою пишаюсь! Чаруєш красою своєю мене ти…. Довкола багатства свої розстеля – Безмежні ріки, широкі поля, Бескрайню блакить у небі схова… Моя Батьківщина! Рідний мій краю! Тебе я кохаю, тобою пишаюсь! Скільки лихого ти бачив за вік ; Безліч ворожих […]
Good Головне в хороше вірити Головне не втрачати надію Навчитися трішки мріяти Закоханим бути завжди. Зла на душі не тримати, На серці лишатись красивими. Погане в думках – відпускати Все буде на краще, щодня. Якщо буде важко, не падайте З колін ви скоріш підіймайтеся. Коханих лиш посмішкой радуйте Все буде […]
Кому біда, кому велике свято – Кривавим блиском тішитись мечів, Коли нечистий схоче пирувати, То вишукає скрізь побігачів, Що чубляться мов дикі, до нестями, Ладнаючи міцний країні гріб, І так засіють все округ хрестами, Неначе то єдиний їхній хліб.
Кожен з нас мудрець у чомусь , Хтось малює квіти , Інший пише мемуари , А другий по світу , Дізнається без утоми , Все про зими й літо. Хтось будує літаки , Кораблі підводні , Інший дотиком руки , Біль знімає щодня. Там в лікарні лікарі , […]
ДУБОВЕ́ Межи́ гора́ми є село такоє: вно невеликоє ,вно звеся Дубово́є; ріка Тересва биля нього протікає и Апецька-гора над ним ся возвышає… Учився я колись у Дубовому… Давно вто было,рокїв 30 то́му… Хотів’им у ХАІ* пак поступати – життя на вто “добро́!” забы́ло да́ти… Ко з вас у го́рах быв,, […]
Мені сьогодні наснився наш вечір, Перша зустріч і перший урок, З-поміж вуст як виходили речі, Й починався хімічний зв’язок. Ще незнані й далекі чужинці, Несмілива така поведінка , За спиною минулого миті, Уперед непізнана сторінка. Повні очі бажання дізнатись , Якомога найбільше історій , Вперше ніжно за руку триматись , […]