Триває час Повзе по вертикалі, І кличе нас За обрій або далі Забутий глас. Судилища скрижалі – То крові плач, Знемоги і печалі Знайде шукач На тій крутій спіралі. І час засне То запанує спокій, Усе мине На вежі тій високій Усе мине.
Віддаю тобі кілька слів Своїх. Ти могла б і сама поцупити Їх. Ти зустріти могла в книжках, Ти могла їх в кіно підслухати: Я люблю тебе, знай, люблю. І даремно коли подумаєш, Що в банальностях цих сміюсь, – Не сміюсь. Хай не дивишся ти і не слухаєш, Я люблю тебе, […]
Заявив поет дружині: “В нас закінчилась любов. Я творити вже не можу, Не кипить у мене кров. Почуття усі затихли І не має потрясінь. А вони натхненню сила, Крила злету в неба синь.” Жінці це, як грім із неба. Їй сім’я – то це на вік, Мрії, плани про стабільність […]
Я снова вижу дом во сне, Он излучает свет и радость. Там страх и подлость не в цене, Там нет понятия усталость. Любому рады в доме том – Богач ты или, к счастью, нищий. Не попрекнут вас лишним ртом, Поделятся теплом и пищей. Не встретишь в трауре людей, Оденут в […]
Торопиться нужно не спеша, И шагая твердо –не в бегах. И жениться нужно лишь любя, Чтоб потом не каяться в грехах. Верить нужно людям и всегда, Если нужно руку – то подать, И друзей ты слышишь? НИКОГДА! Подло и жестоко не предать. Пресмыкаясь, не ползти, как гад И не жалить […]
Стоїть калинова колиска в куточку, З десяток гойдала вона поколінь, Коли виростали доньки й синочки, То колихали в ній діток своїх. Вона натрудилась, ночами не спала, Розповідала малятам казки, Сон з дрімотою в дім закликала, Щоб солодко спали й здорові були. Тепер відчуває себе сиротою І плаче тихесенько, все скрип […]
(Триптих) 1. Книга Синього Неба Книги Неба Чисті сині сторінки: Я не пишу – тільки ставлю апострофи. Чаплі: чи то пером, Чи то літерами: Сірим чорнилом по синьому Пишуть повість хмарної меланхолії Зігнутими шиями. Я мислив: це ріка, а не чорнильниця. Я думав: це чорногузи, А це ворожбити: Ковтають холодних […]
То прагматизму світ Облиш свої зусилля Твій мрійнику політ Тепер лише бадилля Набір даремних слів Серцева кровотеча Поглянь , стада ослів Панів везуть на плечах І дрібку вільних днів Пропалюють бездумно Щасливі все ж , горів Ти довго і безшумно Аж поки не зійшов В це стійло самотужки Не обірвати […]
Незавершений поцілунок Як обірвана враз струна. Дивний осені подарунок – Недопитий келих вина. Під ногами опале листя Якось стомлено шелестить. Горобини червоне намисто Ще яскраво тах мерехтить. А у мене на серці тривога – Чи то осінь, чи знову весна ? Заблукала дівчина-небога, Майорить її стрічка ясна. […]
Пішла душа топтати закаблуки. Хитає світом, дрібно тупотить. Й у світі ще нема такої штуки, яка б могла цю душу зупинить. Танцюй, душа! Поводься, наче діти, забудь про рамки, правила і час: Ми маєм встигнуть все на цьому світі, допоки світ цей відає про нас.
Любовь оставит отпечатки, На сердце вечные рубцы, И жизнь играет с нами в прядки, Всё рубит чувств наши концы, Судьба спешит мечтой утешить, Достроить лабиринт пути, А смерти всё равно, хоть свят, будь грешен, Приказ простой, забрать и увести, Мы все пылинки во вселенной, И всё понять нам не дано, […]
Зорепадом спливає час, Ті зорі спадають для нас, Ніч запали поцілунком, Серце калатає лунко. Загадай доки тиха ніч Не втекла непомітно пріч, Доки зорі спадають вниз, І далеко до моря сліз. Завтра буде усе не так, І на вістрі чужих атак Знов зіщулиться час для нас Серед попелу і образ.
Каламутна пітьма Піднімає стовпи. Соляні? Туману? Каламутного місяця око Вдивляється з хмари Десь в попідребер’ю. Прокидається тихе скавчання. Дорога межею Поміж світами. Розливає пітьма Каламутну смолу,. Чи впіймає кого? Поміж дощами. Повня здіймається.
Тиша посеред шляху Тінь виступає зненацька Змушує до зупинки. Тиша німа довкола Шлях той давно безлюдний Тінь поперек дороги Навіщо та тінь? Чия? Тінь та лише мовчання Тінь та безмовний докір Переступити просто? Шляху вперед нема. Доки розтопить сонце? Доки не впаде вечір? Тінь повернеться знову Поруч завжди вона.
. . “НА ДОЛИНІ ТУМАН УПАВ, МАК ЧЕРВОНИЙ В РОСІ СКУПАВ…” . .”У відомій українській пісні “НА ДОЛИНІ ТУМАН” є поетичний, наспіваний куплет: “НА ДОЛИНІ ТУМАН, НА ДОЛИНІ ТУМАН УПАВ, МАК ЧЕРВОНИЙ В РОСІ, МАК ЧЕРВОНИЙ В РОСІ СКУПАВ”. Перед очима постає мальовнича барвиста картина, сповнена краси, чар, мрійливої поетичності […]
. . ДОВГОЖДАННИЙ “ДОБРИЙ ДЕНЬ!” . .КАТЕРИНА сиділа у барвистому квітнику перед хатою – світлицею на своєму низенькому стільчику й обережно прополювала кожен кущик, кожну квіточку, кожне стебельце, ретельно й акуратно збираючи бур’янчики у відро. . .Жінка з приємною цікавістю прислухалася до мелодійного дзвінкоголосся […]