Коли у сутінках приходить знову, На пам’ять вижовклий блокнот, Де жадним і гарячим словом, Юнак привласнює любов. І власним почерком лягає, Чорнило, що кипінням крові, Біжить похилими рядками, І впитись пристрастю готове. І все в його словах невинне, Красу збирається впіймати, В мережу сплетених поезій, Щоб справді мати. І тільки […]
Розмов хотілося з тобою, Мовчати не хотілося ніяк. Загублена в тобі сама собою, Тонула глибоко десь у твоїх очах. Жила і дихала, аж раптом все спинилось, Хтось, ніби, до повітря доступ перекрив. Не зрозуміла як і опинилась, Заплутана й зав’язана, і вже без мрій своїх. Куди поділися […]
Заколисує вітер весняні цвітіння, Тихо віти гойдає, замотує в мрії. Сонця промінь біжить по долоні моїй, Світ ожив, зеленіє травою і гудіннями бджіл. Пахне димом, квітками, пахне новим життям. Сонця промінь із хмарами в піжмурки грав. Новий день на крилі, принесуть ластівки, Світ ожив…І вже більше під ковдру себе […]
Спаде мана, і ти побачиш простих речей таємну суть, що зорі теж, немов латаття, живі і сяянням цвітуть, відчуєш, як зітхає небо, тремтить розжарена земля, як вітер ластиться до тебе і розкуйовджує моря, як душі, ніби живоцвіти, до світла просяться з грудей, і ніжно обіймає квіти своїм промінням новий день!.. […]
Мені наснилося кохання (чи, може, й справді так було?!), твоїх очей весняне сяйво і ніжних рук твоїх тепло… Мені наснилася надія, що ми – удвох через віки полетимо на крилах мрії у зачаровані світи… Світлана Березняк
Якась настала дивна ера: щодня у хама торжество. і не бере його холера, і не міняється єство. Його релігія – сваволя. Його бажання – то святе. А раптом що, то знову доля у всьому винною буде. мал. Василя Шульженко
Коли з роботи стомлена спішить, А вдома «що купила» й «дай поїсти», Для неї є безцінна кожна мить, Тоді немає часу, щоб присісти. Весь день в турботах, на роботі -хал! Довкола галас, суєта суєтна! Здається, саме так і є аврал, Здається, все вже—змучилась конкретно. Усе біжить, спішить, летить в світи, […]
Легше шукати у комусь причини, Бачити іншого всі помилки. Своє ж ховати далеко, незримо, В свому не видно густі будяки. Та схамніться вже, люди, нарешті! Скільки ще будете «мити кістки»? Ви ж всі такі до міліметра чесні? Гляньте, і в вас поміж рук реп’яхи. Будьмо добріші, не будьмо пихаті! Злість […]
Ти знаєш, я звикла іти до вершин! Крізь бурі і терни — злітати. Коли до мети залишився аршин, Я буду! Я буду змагатись! А знаєш, я сильна! Я сильна, затям, Холодна у рішеннях часто. Я можу за щастя платити життям, Та зрад не прощаю нізащо! Я часто над прірвою кроком […]
«Прости, пробач»…Які важкі слова, Немов свинцем заповнені до краю. Але без них людина — не жива, Без них не чути:« Так, я вибачаю»… Чомусь тоді,коли під ребра біль І ходим майже вже по леза краю, Слова болючі,як на рану сіль, Та справжні скажуть:« Так,я вибачаю». І в мить таку спливають […]
А скільки її вбивали, Клали мерщій на коліна, Рвали на шмаття, плювали, Казали, що всюди винна. Хотіли її забути, Щоб сліду не залишилось, Не гнулась її міцна воля, Лишилась, щоб в світі жити. Щоб пам’ять жила в народу, Щоб пам’ять жила між люди. У ній мого роду щастя Хрестиками лягли […]
Я вдихаю на повну світ, І всміхаюсь щасливо нині. Біля мене безмежжя цвіт, Що квітує в моїй дитині. Я можливо,не завжди права, І,можливо, буваю жорсткою, Я прошу мене ,доню, пробач, Бо ж хвилююсь за долю твою. Прийде час,підростеш і ти Станеш мамою своїм дітям, І тоді зрозумієш мене, Як у […]
Не раз я чую:«Хто то чоловік? То всі тепер напищені,пихаті Колись квітками сипали до ніг, Тепер лиш «смайли» шлють з своїх «ай-падів». І тут мене навідали думки: А що б було,якби зробити дослід, Щоб стали знов слабкими всі жінки, Чоловіки ж тоді б набрались досвіду. Якщо б ми їм дозволили […]
О,як вони прекрасно танцювали! Всі тамували подихи свої, Як вправно двоє в парі витинали, Аж жили виступали на лиці. Його рука обвила стан жіночий, Немов боявся втратити, згубить… Тримав міцніше,що було в нім моци, Бо що то танець?То всього лиш мить… А що за мить?О що за мить блаженна! Гаряча […]
Бути собою — це так чудово, Коли в тебе все у житті кольорово, Коли не чекаєш ти осуду в спину, Коли ти поводишся, наче дитина. Бути собою — це все так просто, Не треба шукати безлюдний острів. Тільки важливо з собою по правді, Все тоді буде чудово завжди. І шаленіти, […]
На схилі літ вони ще досі вдвох, І досі поміж них зоріє щастя, Все буде добре і yсе в них вдасться, Бо з ними є любов, а значить – Бог. Коли у нього були десь проблеми, Вона тут поруч, тут- таки завжди, І рвала небо, і товклась об землю, Лише […]
Нікому нічого не винна, їй богу, Така не як всі, не схожа на них. Топче упевнено свою дорогу, Твердо стоїть на обох своїх. Любить, щоб дорого, щоб все до ганцу, Їсти, щоб жити, а не навпаки. Більше читає книжок, а не глянцю, Не досягають до неї роки. Вміє носити свій […]
Я жінка! Сильна, іноді слабка, Мов океан, що б’є об землю хвилі, Я відблиск для чийогось маяка, Я мак червоний на пшеничній ниві. Я вільна птаха, небо у хмарках, Я просто жінка! Світ зшиваю з мрії, Можливо, більше грішна, ніж свята, Але я іншою ніяк не вмію. Я сонцем встану […]