МАТІР Вона вже вдруге помирала за цей день Знесилена,голодна,божевільна; Ховала погляд від іще живих дітей, Що ….. безнадією літав,мов птаха вільна… ————————————————- Ще зранку дух життя в синах жеврів, Світився відчаєм їх погляд, синьооким, Та жоден з них більш їсти не просив Лише дивились променем глибоким І заметалася у розпачі […]
ОЧЕЙ КРИВАВI МОЗОЛI Шматочок хліба на столі… Черствий…, засохлий… шмат останній… Очей криваві мозолі Стікали хлібом тим востаннє… Кричали очі із душі I криком тим його з́їдали Тіла ж, упавши до землі, Його дістатись сил не мали Вже тіло й тілом не назвеш- В сухих мішечках купа костей (Кінець […]
Лютi днi ЛЮTOГO CTPIЛЯB!!! Mи проcили тeбe… Tи – CTPIЛЯB!! Mи мoлили тeбe… ти – CTPIЛЯB!.. , i CTPIляв…, i cтpiляв… B дикiм poзпaчi люд пpоклинaв… HE ЗHAB??? Tвoя ж куля тeбe… He знaв?? Й твoю душу cпeчe… He знaв?.., ти HE ЗHAB ??.,TИ HE ЗHAB??? Haд тoбoю мeч coвicтi […]
ДIBЧИHA-ПICHЯ …A дiвчинa-пicня нa cцeнi життя пpoживaлa… Cлoвaми pидaлa… iз блиcкoм cльoзи у oчax Cпiвaти тaк пicню їй влacнa душa нaкaзaлa, Haпoвнeнa бoлeм нeвoлi у вiльниx вуcтax… … A дiвчинa-пicня пocлaння дo cвiту cпiвaлa B нaдiї, щo люд cxaмeнeтьcя вiд визнaниx cлiв, A вiн, aплoдуючи з вигукoм:,,Бpaвo, Джaмaлa!!!,, , Bжe […]
Любов-кохання, зустрічі, розлука – здавалося б банальна історія. Та це частина реальності, від якої нікуди не сховатись; котрою жили і дихали люди; котра залишила на молодих серцях вічно ниючі рани. Любов, за яку заплачено високу ціну. А було це не так вже й давно, якщо звичайно не вимірювати час дитячими […]
Мені потрібен,лиш тільки вітер. І теплий погляд, у всьому світі. Мені лиш треба, відчути знову щастя! І квіти з поля, вони прекрасні. Мені лиш треба, тепла усмішка… Маленька зірка, приємна книжка… Мені б хотілось, по світу плити. І не кричати, тихо радіти… Мені не треба, холодні ночі. І темне серце, […]
Мені тоді було начхати, отак, я знала все-все з книг, – Тих книг, де Молох – не союзник, Такий наснився сон що Авраам ні з яким Богом не бував. Довкола так багато шепотіли темнозубими ротами, Все те було, про мене все, як про дещо “помилкове”, Серп впав із рук, подрав […]
Погожого, весняного дня на малолюдному, високому мості сидів на інвалідному візку не старий, безногий чоловік. Своїми міцними, добре натренованими руками він пензлем щось виводив на папері. Тепле сонце ще не пекло по-літньому, але вже яскраво засліплювало очі. Вдивляючись у височінь неба і за небокрай, чоловік примружившись надів окуляри і продовжив […]
Білозубо виблискує степ під святковим обрусом, тихопружно прозорить чекання Різдвяного чуда. Кришталево ковил дзеленчить замороженим вусом, над безмежністю грається з вітром чаїна-приблуда. Та застигла краса козакового зору не вабить. Біг коня випереджує думка, минаючи обрій, їй зрадлива закутість річкового скла – не завада, поки кличуть і ждуть – недіждуться з […]
Бринить Комарик біля вух – Щось хоче розказати. Та не цікаво то мені, Бо дуже хочу спати. Можливо казочка його Мені й корисна буде… Та як почути, як почуть? Допоможіть! О люди, Ви вже дорослі й мудрі всі Навчіть: чи зрозуміти, А чи комашку цю дзвінку Під ранок хоч зловити, […]
..отрывал.. выдёргивал по пёрышку.. как с ромашки лепестки.. тоски.. ..выживет..не выживет.. по зёрнышку.. ветром усыпляло колоски.. ..мается душа в сомненьи.. мается.. солнце пепелит на вдохе пыль.. как не отсекай.. не забывается.. пусть и сказка.. для души то быль.. буду с губ твоих я соль снимать дыханьем.. нежно увлажняя язычком.. я привычна к соли..ты же […]
В житті є дати невеселі, Що не забудуться повік, Вмирали украінські села В голодний тридцять третій рік… Те, що рабами не ставали, Долали свій тернистий шлях, Морили голодом, вбивали В страшних сибірських таборах. Все відбирали до зернини, Спинити владу не могли Ні плач голодноі дитини, Ні сльози матері-вдови… А люди, […]
Де б я не була, не забуваю, Пам’ятаю батьківський поріг, Матінко, ріднесенька, я знаю, Ти мене чекаєш із доріг… Мамо, моя матінко єдина, Лиш владнаю справи я своі, Я до тебе здалеку прилину, Поцілую рученьки твоі. Нече у дитинстві пригорнуся І відчую мамине тепло. Не сумуй, не плач, моя матуся, […]
Вчителі украінськоі мови – Ця професія гідна митця, Щиру правду і праведне слово Ви вкладаєте в юні серця. Кожен з вас задушевно читає, Зачаровано слухає клас, Оживає історія краю І віщує безсмертний Тарас. Щоб з дитинства ми всі пам’ятали, Той тернистий, знедолений шлях, Як боролися, як прославляли Свою волю в […]
Біля воріт старенького будинку, обпершись на облуплені штахети, в ранкових променях стояла жінка. А по дорозі – школярі, букети… А їй давно спішити вже не треба, не кликали чомусь на перший дзвоник, лиш прохолодне вересневе небо на неї спогад мимоволі зронить. Щороку серце вчительське в надії – […]
Далеко за північ, та щось мені знову не спиться, Блукаю твоїми шляхами у зоряну ніч. Напевно, з турботою скажеш, що так не годиться, А сам до світанку ітимеш з думками навстріч. Мені б доторкнутись плечей твоїх сильних руками В ту мить, як журливо самотність тебе огорне, Спрямовую погляд на […]
Я ніжно дивлюся в твої віконця, Та втішить тебе не маю чим, Я очі замружу до заходу сонця, Щоб його залишИти сяючим! Зустрінуться ті, що розлучені світом З своїми палко любимими! А ти і не знала, що я був вітром Завжди під твоїми крилами!
Слова как музыка… Я вижу, как она струится На листке бумажном, Как в воздухе летают звуки лета, И ни заката, ни рассвета, Лишь трепет сердца И музыка… Неважно, Что плакать хочется, А то и вдруг смеяться, Навек найти, И лишь на миг расстаться, И вновь слова… Из-под пера слетают, Как […]