Я видел тараканов в твоей голове, И знаю их всех почти поименно, Я видел без грима, с утра, в неглиже, Уставшею видел и разъярённой. Я видел безумной тебя на луне, Ты к звездам лететь собиралась, И пьющей вино на полу, в полутьме, Грустила, как помню и улыбалась. По […]
душа
4517 posts
Звучить розчулено струна В обіймах ніжного мажору – Це щедро ділиться вона Всім сокровенним у цю пору. І у мереживі вітрів, І у збентеженості квіту Вона тому, хто чути вмів, Дарує витонченість світу. Несе у дотику долонь Якусь чарівну нескінченність, Щоби забрати з підвіконь Припалу пилом всю буденність. […]
На вулиці тепло, та мені чомусь зимно, Мурашки по шкірі, хоч літо в обісті, І чомусь в’їдається запах бензину, Їдкий запах гарі й торішнього листя. Пронизливий шепіт й щораз насторожі, Звихнутись не довго, чи може так й є, І чуєш щораз “помагай тобі Боже”, І знаєш у кожного в думці […]
Играя на струнах бесшумного эхо, Играется дождь, листву серебря. Невинная шалость, забвения утеха, Как сладок же привкус мечты из дождя. Манящая неба жажда соблазна, В себя поглощает стихия воды, А капли на стеклах – хрустальные стразы, И может печали чьи то следы. В дожде растворяясь, я мыслями стану, […]
Раїсі Рязановій Сплелися в серці кольори, Штрихами виструнчивши суть. Познав всё таинство поры, Внезапно в зеркало вглянуть. Злетілись барви під крило, Щоб дивом втіху пригорнуть. Вот вдохновение пришло – Внезапно в зеркало взглянуть. Ізнов змережилась струна, Її крізь слово можна чуть. И хочет каждый раз ОНА Внезапно […]
Глянь в мої очі, що ти там побачеш? Не можеш подивитись, чом ж ти плачеш? В моїх очах туман, холодні зливи, Вогонь, і грім, війна нас всіх скосила! В моїх очах земля , чорніше ночі. Там дим, і постріл, крик простий дівочий! В моїх очах, там кров і гільзи впали! […]
Музика Олександра Мадея Заглядаю у долю дощу, Де мовчання промовисто пише, Щось в уяві із крапель мощу Поки осінь цю мить заколише… Кожним подихом осінь ловлю, Перешіптую паузи й ноти, Як і все, що так щиро люблю І на що не відведено квоти. Пригортаю осінній цей вальс До […]
Купаюся в мелодії дощу, Змиваючи з душі усю утому: Наслухаюся ритмів досхочу, Ніяк не відчуваючи оскому. Горнуся до мелодії дощу, Збираючи долонями краплини, З намистом цим я стежечку мощу, У струнах вимережуючи днину. Всміхаюся мелодії дощу – Вдихаю незрівнянну насолоду, А потім несподівано прощу І вивільню непотріб […]
Холодні роси, хмарне небо, Брехня, потік холодних гріз! Війна на Сході, наше пекло! Сльози дружин і матерів. Червоні хвилі ніби кров’ю, Залили тіло, землю, сон! А ми чекаємо з любов’ю , Зниклих очей безмежний дон….. Ті фото ніби скатертина, Гортаєм кожен день як рік. А в нього в серці, лиш […]
У жіночої долі усе на долоні: І примружене щастя, й розхристана мить, Найдорожчі цілунки і сина, і доні, Й запізнілої рими притишене: «Цить!..» У жіночої долі усе за порогом: В когось – райдуга ніжно розводить мости, А комусь тільки блисне зухвало за рогом Або кине світанок самотні хвости. […]
Чарка сливова, серце нервово Б’ється моє. Тихо у тебе, тихо у мене. Сонце встає. Я не для тебе, ти не для мене. Боже, прости! Ми вже спалили, в бруді згноїли Наші листи. Ми не хотіли, та руйнували Мрії свої. Наші нескорені всі ті надії Зараз сумні. Вже не зустрінемо наше […]
Бігла. Припинилась біля люстра… Літо бабине он в кутиках очей… Пальчиком торкнула тихий усміх Жінка з ароматом хризантем. В зачісці заплуталась сніжинка, Руки пахнуть сонцем і дощем… Ой про що задумалася жінка, Та, що з ароматом хризантем?.. Ще не осінь, але вже й не літо.. Сіють дні у душу терпкий […]
Схмеліти, забути про все, Немає вже сил дихать киснем. Надіюсь, що скоро мине, Набридло, що в грудях все тисне. Сховатись в диму цигарок, Забутись у гурті нестримнім. Як чесно? Немає думок. Ось так! Не кажіть, що я дивний. У криках і бійках втопать. Біль тіла заглушить душевний. Не вмію й […]
А я не для неї писав. Писав я для себе. І крапка. І точно для себе кохав, Це серця мого є загадка. А я не для неї простивсь, Свою душу рвавсь рятувати. А я не за неї моливсь, Тоді й не хотів її знати. А я не для неї мовчав. […]
ВІСТЬ Терпи папір, під натиском моїм Їж у мовчанці дум важких полиски Наперекір усім вітрам сумним, Залишу вість небесної колиски. Ми в Прав йдемо, в невинному вбранні, Насправді – в’язні у кайданках тіла, Невситні, спраглі – в голоді жорсткі, Повзем у темряву, мріючи про світло. Гукаєм голосно […]
ІМЕНЕМ ТВОЇМ Ім’ям твоїм я сутність заклинаю, Подбай про якість – «Я» лише ресурс. Тобі себе ввіряю, підчиняю, І на прозріння лиш тримаю курс. У пошуках, у роздумах, молитві, Дай бачити, що справжнє, що пусте, І в різнобарв’ї, в твоїм розмаїтті, Хай словом істина у серці проросте. […]
ВІХОЛА Раптово настав листопад – Це було на грані самозречення… Безапеляційного заперечення. Якось зовсім невпопад. І як би я не тулила все то докупи – Воно не складалося. Окремими частинами, Пручалося – розпадалося. Віхола викрадала Промокле листя щовечора. Я до неї ставилася, як до зрадниці. Чужоземної запроданиці, Що найсвітліше […]
ГРА Сховаю обличчя в долонях – Мені боляче, чи не як вперше, Пульсує лиш голос у скронях: «Нікого немає довершеного! І ти – не винятковість!» Як дивно і влучно, як можуть, Змовитись ці букви з зірками, Тандемом у яблучко влучить, Розтектись враз по венах ріками: «Контрольована глупість!» […]