КРАПЛИНИ НЕБА… Краплини неба в кольорі очей, Вогка земля – притрушена дощем. Потоки стежок, вмить зійшлись в одну – Що це за мова формул? Не збагну. Зворотній відлік: дев’ять, вісім, сім… Хто має вуха – скроні запалив. Хто має серце, справжній чистий зір – Той меч дістав… На […]
душа
4517 posts
ЛИСТ Якби я могла… Написати тобі листа – Одного єдиного, Невловного і нестриманого… Скільки б я тобі всього розповіла! Спочатку, про те, Що ось за вікном стоїть знов весна. Помірна і квола, лінива й слабка, Але все ж до життя поверта. Відтоді це сьома весна… А потім, […]
ДЕНЬ І ніч поглине сон… Прийдешній день стає, Сіріє за вікном – ось сонечко зійде. Я буду у цім дні, радіти й сумувать, І прояви душі від важких дум ховать. Найвищому з світил – у шані я вклонюсь, Аж сяє небосхил, вітання шле комусь. Несе нам сенс буття, […]
ЗНАК Брахман мовчить… Життя своє кладе На жертвенний вівтар, Що мудрістю цвіте. Буття, мов вищий ДАР. Кшатрій мовчить… В бою, у молитвах, Загарті та в муштрі Долає в серці страх – Об’єднує «низи». Вайша мовчить… Але до співів клич – Дає нагоди час Найрадісне з облич, Найвартісна […]
Не треба тіло без душі Мені твоє! Мені й душі твоєї Вже не треба! Змінився транспорт, Розклад, рубежі, Змінилась швидкість, Напрямки і межі… Тепер у кожного Є свій вагон, Квиток свій є, І є своя спокута: Моя — то жаль По втрачених літах, Твоя — то гріх За ненадійні руки…
Через дощ, серед туману самотня дівчина іде, а може дощ – їй буде пара, а може дощ з нею буде? З дощем – самотність наодинці, серед людей самотність буває, із парасолею там кожен інший, ніби в юрбі, але самотнім йде. Вона ступає крізь дощі і мряку, а краплі […]
Знову над вечір повніють порожні вокзали Галас наповнює стіни, блукає між слів Ми одне одному щось навздогін не сказали… Тільки одне невідоме знайшлося між тим… Знову земля заціловує небо до крові Байдуже, що мимоволі засвідчать зірки. Ми ледь дотичні, за іменем тільки знайомі, Але разом зупинились, щоб раптом знайти… Хай […]
Коли надії розсипаються на порох, А твої мрії вітер, мов хмари над землею рознесе́. Пекуче сонце випалить в душі твоїй пустелю, І знищить всереди́ні тебе геть усе… У грудях камінець важкий заляже Придушить мармуром безжально Заклякле серце зранене твоє… Запаморочить павутинням думи. Твоє волосся сивиною припорошить, Немов холодним снігом всю […]
(Спогади дитинства) Присвячую моєму дорогому батькові Ще коли я була дитиною, прилетіла якось весною до нашого двору пара лелек. Одразу стало зрозуміло: вони хочуть поселитися саме у нас. Кожен з птахів мав свою думку, де і як закласти гніздо. Лелека хотів створити його у дворі, на дереві акації, але його […]
Кохай мене, мені потрібно це кохання. Тримай мене, якщо хочу піти у осінь ранню. Лови мої уста, ударом поцілунку. Підстав мені плече я прийму це дарунком. Потрібна я тобі, чи все від скуки. Потрібні ті уста, чи знов розлука. Тримаєш серце ти в своїх лодонях. Чи просто душиш все, аж […]
Тихий дзвін золотого колосся, Запах меду, як липа цвіте, Ніби манить до себе і просить, – Ти хоч зрідка навідуй мене. А мене і просити нетреба, Що за Божий то дар – світ краси, Щось шепочуть замріяні верби, Мені сняться їх голоси.
Про що мовчать твої вуста? За ким твоя душа сумує? А по щоці тече сльоза, Скажи, кого тобі бракує? Невже його? Невже і досі ти чекаєш? Надії марні у думках снуєш І без взаємності кохаєш? Чому ніяк не згасне вогник? Жевріє досі, як на зло, Страждаєш ти і […]
Люблю осінь, заціловану дощами, Залюблену й загублену в лісах, Розбещену, розхристану вітрами Знеможену від полюбовних чвар. Запалену хмільними кольорами, Сп’янілу від цілунків між трави, Змальовану майстерними мазками В картинах, віршах й просто на стерні… Розкидана копицями по полю, Розчесана туманами в ярах. Без сорому,без остраху,без болю Краде в природи свій […]
Уметь быть сильным – это воля свыше, Она дана мне год за два вперед И я смогу услышать голос ниже, Тот голос, что века во мне живет, Я не смогу отвергнуть душу друга, Того что слезно просит – помоги, Я не могу сказать, Ты мне не нужен, Ведь от любви, […]
Минав дві тисячі просунутий рік. Тривало тестування нового глобального сервісу «Фауст-XXI». Слоган «Одна душа — одна мрія» причарував багатьох. Відомому у вузьких колах фотографу закортіло спинити мить, спіймавши в об’єктив сонячного зайця верхи на надвечірній морській хвилі. Обізнаний у загальній брехні безробітний зажадав загальної правди. Історик-початківець попросив персональної машини часу. […]
На колінах мати плакала до Бога – Поверни ти сина, бо важка тривога. Поверни ти віру, бо змита сльозами. Як же важко жити в світі з ворогами. Руки постаріли, очі наче попіл. Як же я змарніла, сину синьоокий. Мені хоч хвилинку, щоб ти повернувся, Увійшов до хати вголос відгукнувся. Плаче […]
Дівчина полем гуляла – Вільна дівчина степна. Пісню веселу співала Про козаченька вона. Мріями землю покрила, Махом руки понесла. Як козаченька любила, Знає лиш серця струна. Ніби віки промайнули, А Україна все та! Знову дівчина чекає З сходу свого козака. Тільки лиш пісню не чути, Радості мало в словах. Струни […]