Якось я була у мамі. Все було рожеве навколо, а зверху струменіло матове світло, не яскраве, але тепле. Щось там відбувалось тоді у мамі, і я не пам’ятаю, скільки там була. Ще я пам’ятаю, як мене спитали про щось важливе, на кшталт того, в якій мамі я маю з’явитися і […]
гордість
417 posts
Збірка “31 квітня” (вибрані поезії 1997-2004 років) 71шт *** Ти був поет, я – твоя мрія, У тебе ожила надія… Я ж хвилі рахувала, Усмішку на вустах ховала. Як добре бути мрією поета! Скажу вам, друзі, по-секрету… *** Не вчи мене поезії писати, Не вчи змагатись за слова, Розпусна рима […]
Є багато алей на світі, Де ростуть екзотичні квіти, Де в природі смутку немає – Там людина спочинок шукає. Як же добре пройтись по алеї, Порадіти розквітлій лілеї, У тіні дерев відпочити, Світ навколишній полюбити. Але є і така алея, Де не квітнуть квіти-лілеї, Де ростуть із каменю плити, Імена […]
За щедрым, уютным, как дома, столом Произнести хочу речь я о том, Что есть в свете люди, родившись от Бога, У школьного всех встречают порога. Сквозь детские годы ведут, поучают, Как мама родная оберегают. Спокойствием, счастьем всегда полны, На внимание деток обречены. Восхищалась терпению учителей! Профессии нет на свете нужней. […]
Україна Чи бачили ви вранішню зорю? Це диво дивне, казку неземну? Чи бачили ви дощика красу? І рідної веселки силу потайну? А цвіт калини вранці, на зорі? А колос, що вклоняється тобі? Стару бабусину криницю у дворі І гарну вишиванку на собі? Це Україна – неньчина земля, Це […]
Сьогодні дуже тепло,майже літо, Картоплю посадили вже давно. Долоньки,сину мій,твої б зігріти … Тебе чекає все наше село. Ти як там? Плачу без упину… Мій сину ,орле мій,моя душа! Я думаю про тебе щохвилини… Для чого нам потрібна ця війна? Щось батько став сумним і все хворіє, Не спить ночами,уві […]
Крізь час,який не має меж, Я чую дивну музику бандури, І голос запорожців чую теж, Що розбивав усі високі мури. Я бачу: пролітають журавлі Понад склепіння Золотої брами, І діти української землі Нарешті всі назвалися братами. Їх об’єднав усіх старий Дніпро, Що бачив і Грушевського, і Хмеля, Що породив тебе […]
. . СИНОВІ . .Високий, славний, та й хоч куди козак, . .Кремезний, мужній і гоноровий, . .Привітний, добрий і виважений – так! . .А співрозмовник який чудовий. . .Білолиций, має очі голубі, . .Густе волосся і темні брови, . .Іде, люб”язно усміхається […]
Несладко волку в сказочном лесу, Охотники расставили капканы. Туристы слушают одну попсу И нет овец. Вокруг одни бараны. Исчезли зайцы, будто не бывало, Все в критики от страха подались, Медведей и оленей вдруг не стало – По клеткам зоопарка разбрелись. Один, как серый перст, бредет он в чаще, […]
Я дійсно дуже гонорова… Не приховати це ніяк. Мені потрібне справжнє слово, – Я не хапаюсь за мідяк. Якщо обов’язок ти маєш І він тобі важливий є, А я десь там…То не втримаєш Мене .. і серденько моє. Я не волію бути перша На заклопотаній Землі. Але й не бутиму […]
. . ДОНЕЧЦІ… . .Ти знаєш, донечко моя, без БОГА, . .Як склалося б життя твоє, ніхто не знає, . .Не чула би ти пташиного співу, . .Не бачила б і небо блакитне безкрає. . .Ти знаєш, донечко моя, без БОГА . .Ти б […]
і мов би стоїм на площі у центрі голі- бо почуття оголяють усіх своїми криками не бентежать ті кволі- вони завжди реагують на “не таких” безмежно й щиро, бо просто поряд хто-зна куди нас життя приведе зі мною щастя, з тобою мій погляд- нехай проростає кохання святе. уже на арені; […]
. . МОЯ РІДНА МОВО УКРАЇНСЬКА! . .О, мово моя рідна, мово рідна українська, . .І ти з народження моя, навіки материнська! . .І слово кожне невмируще – горнеться до мене, . .І як дитя, його кохаю, моя люба нене! . .О, мово моя красна, […]
Она надела лучший свой наряд И я увидел голые колени В нем все прекрасно: длина, перед и зад Свет из окна кидал лишь свои тени. Я опустился прямо до колен К её ногам, как мальчик, не робея Она меня, внезапно – и в свой плен И я застыл лишь на […]
Слегка хромая вышел на перрон И убедился, что его не ждали. Огромный город спал и видел сон, Тревожный сон о принципах морали. Солдат удачи, воин и поэт, Он прожил жизнь свою на поле боя. В одной руке перо, в другой стилет – Так каждый день от битвы до отбоя. […]
. . У К Р А Ї Н А, К Е Л Ь М Е Н Ц І ! . .- УКРАЇНА, КЕЛЬМЕНЦІ! – так радісно і ствердно вигукував малолітній […]
. . КОЖНА КВІТКА ФАЙНА ПО СОБІ , . .- Казала колись бабка НАТАЛІЯ, дбайливо доглядаючи та акуратно підв’язуючи кожен кущик чорнобривців. – “Ці, май високі (купчаки), треба садити попід хату, а низенькі, набиті (махрові) чорнобривці, треба класти поперед них. Так буде файно, […]
А знаєш що? Зали́шилась лиш рана Троянда, що зів’яла ще в шипах. Я самовільно запнулася в кайдани, Щасливою буваю лиш у снах. Ти інший був, як те весняне небо, Така безмежна була ця блакить. Ну як, скажи мені коханий, Тебе такого я б змогла не полюбить? А зараз що? Одвічная […]