так, мені знову нема що робити так, з інтернету знов лізе дурня телевізійні новини — про вбитих кожного клятого божого дня глеки побили сармати й трипільці парламентар агітує корів так, мені знову кортить до тубільців маловідомих країн-островів де ж моя правда без жодної вади? де ж мої зорі […]
про життя
Вокруг лишь тьма, тревога и печаль… Горящий взгляд всевидящего Ока сегодня устремлён куда-то вдаль — на орды, подходящие с востока… Гремят щиты и громок топот ног, бесчисленны ордынцы Саурона, отстроен вновь диктатора чертог, одета на главу царя корона… …Но Гондор жив и Рохан тоже жив, незыблемы священные союзы, откликнутся народы […]
Сегодня трудновато мне любить соседа моего, родного брата, явившегося жечь, глумиться, бить тупого чужеземного солдата. Он топчет двор мой грязным сапогом и танками распахивает поле, общается со мною как с врагом, стремится удержать меня в неволе. Теперь я — зло, прозападный «укроп», не брат уже я, просто так, скотина, отныне […]
Бывает так, что мне не по плечу какое-то задуманное дело… В душе я от бессилия кричу, и разум мой, и слабенькое тело, мне кажется, не выдержат борьбы, суровых, непосильных испытаний, ударов мне неведомой судьбы и горечи несбывшихся мечтаний… Мне мнится, что вовек не одолеть бетонную задачи невозможность, барьеров не сломать […]
У ній було, щось добре і лихе, Переплетіння зла і ніжність слова. У ній було, щось істинно живе, Якась таємна сила невагома. Світились очі повні доброти, А усмішка лукава і лиха. До неї не зверталися на «ти», Щоб вберегти її від злості і гріха. Томатний сік любила до нестями, […]
У вібруючі струни вивільнює ніжність пружини. На храмину кохання обернена скромна каплиця: Мармурова підлога, вівтар, інфернальна криниця. Він обожненням вріс в несвідоме чужої дружини. Мозаїчним портретом лягає римована смальта. Синкопують чуття, триголосна малюється фуга: Не коханець, не ворог і навіть не схожий на друга. Він – стрибок у безодню, […]
Коли сумуєш, просто напиши! Старокитайські п’ятистопні ши, Французькі альба чи японські танка… Це виклик мій, салонна забаганка. Пограємо з тобою в буриме?! Слова зітчемо в’яззю макраме У техніці плетіння кавандолі, Де кожен вузлик мов цілунок долі. Якщо не хочеш дотиком пера, Тоді на схилах сивого Дніпра Кристалами ранкового серпанка, Чи […]
Про жінку написано в безлічі хронік: Іпатія я, вчений-неоплатонік, Катована натовпом в центрі агори, Як відьма в намисті з корінь мандрагори. Від мене спокуса прийшла до Адама, Дзеркалять мій лик вітражі Нотр Дама. Мов сарна смиренна, відверта сирена, Тірольська Марго і троянська Єлена. Не раз продавала себе й дарувала, Пила […]
Авторська пісня Сніжинки тануть на долоні, І наш вишневий сад посИвів, Лоскоче вітер твої скроні, Розтали спогади про Київ! Ми зустрічаєм білий ранок За столиком на тротуарі, Мигтять обличчя парижанок, Милую очі ніжно-карі… Парує кава, музиканти, З вікна театру визирають, І мармурові два атланти Будинок моди підпирають! І я дивлюсь […]
А ти сидиш за кавою сумна, Розмиті краплями дощу вогні червоні – І в цьому, певно, є моя вина, Хоча з тобою ми і незнайомі… І я би цілував твоє чоло, І пив очей твоїх солодкі вина! Хоча тебе на світі й не було, Ти — маслом писана художником картина!
Наш поверхневий погляд на обличчя Приносить, друзі, наслідок сумний, Краса від Бога – дуже таємнича, І загадковість притаманна їй. Вона гріховну пристрасть не плекає І потяг не пробуджує в думках, Краса крізь сірі хмари пробиває І квітом розкривається в бруньках… Краса – це спів молитви проти ночі, Духмяна свічка в […]
Холодні сльози обпікають щоки, Ще вчора ти сміявся із сліз моїх, Та прийде час, ти будеш одиноким, І хтось сміятиметься із сліз твоїх. Не буду за тобою сумувати, Й ночами сльози проливати І об подушку теплу витирати Пустими мріями усе це заїдати. Я виросла уже із цього віку, я не […]
Ех,ти говориш сам до себе… Ти зовсім залишивсь один, Ех,ти говориш сам до себе… Тебе зламав вже гніт хвилин, гніт годин… Ніхто не знав, що все складеться так фатально, Та кожна добра казка знає свій фінал, Сувора доля ділить нас усіх безжально На тих , хто тут , й на […]
..она меня чувствует больше..чем я себя чувствую сам.. ..мысли удавкой душат..сердце напополам.. ..мысли глотаю жадно..память листаю вспять.. ..зачем возвращаю время??..зачем всё в себе опять??.. ..она меня по крупицам..а я себя на куски.. ..то что дано единицам..до гробовой доски.. ..мысли с клубка да в кучу..перемешалась явь.. ..даже не знаю..как лучше..знаю лишь что не прав.. […]
..невостребованность души.. ..состояние взгляда в одной точке.. ..и..мыслями пытаешься расковырять эту точку.. ..как будто там может находиться ответ.. ..а там его нет.. ..он в прошлом.. ..и невольно..понимая это..не поворачивая головы и не оглядываясь назад.. ..все движения только внутри себя.. ..отматываем пленку..кадр за кадром.. ..что??.. ..листаем..анализируем..и понимаем.. ..ответ там.. ..и он […]
1* ..город окутала снежным покрывалом кудесница зимушка-зима.. на тротуарах по протоптанным дорожкам двигались туда-сюда люди.. он любил наблюдать с высоты десятого этажа..когда было время.. а сейчас его привалило внезапно много.. ..Новый год наступил..за ним неожиданная простуда.. обещанных сюрпризов в личной жизни не наблюдалось.. нет..он не был одинок..у него есть дочь..внученька..зять толковый.. ну нет […]
…Окончены кровавые бои, и голубь мира белый виден в небе, схоронены, мой край, сыны твои, пора о мире думать и о хлебе… Но жив ещё невидимый Дракон, он так же, как и раньше, здесь и с нами и верит в то, что вечен в душах он. Он там, где за […]
Любовью этот мир не изменить, спасти его нельзя и красотою. Свободу послушаньем не купить, порой лишь только грязною войною возможно мир желанный заслужить, добиться хоть немного уваженья, свободу, честь и право защитить, отбросив меркантильные сомненья, всю горечь поражений и утрат, возможность дать уставшему народу увидеть рабства тлеющий закат и дать […]