Коль грешен, так спасенья не ищи, не кисни зря и хвост держи морковкой! Живя в раю, напрасно не ропщи, амбар наполни салом и зубровкой, и яблочко, конечно, не забудь — в нём знаний суть таинственных сокрыта… Приляг, не спи, в смиреньи миг побудь, на небо глянь глазами сибарита. Без страха […]
про життя
4693 posts
Три месяца усталые сердца сражаются со злом неутомимо, и кажется, что нет войне конца… Холопство в душах здесь неистребимо, и выглядит бессмысленной борьба, порою здесь холоп тупей кретина, здесь бьёт хозяин плёткою раба, а раб за это любит господина… …Раб сложностей не любит, простота и ясность правил для него критичны, […]
Загубилася душа… побита, ображена, приречена… Вона пішла шукати щастя та не повернулася… Хто побачить – убийте щоб не мучилася… Інакше їй буде ще болючіше… Кожного дня вона спотикається, як та мала дитина , серед натовпу! Куди іти!? І що робити?! Як кохання своє на половину поділити?! Убита, спустошена і мовчазна, […]
*** Раптово так в душі щось обірветься, Як на акорді рветься змучена струна. Притаєне з глибини обізветься, Зсередини проквилить, як луна. Вриваються так само у життя, Шаленим буревієм із вітрами, Без сорому, без грама співчуття, А потім йдуть, лишивши тобі шрами. Розіб’ють вщент усі дитячі мрії, Наївність перетворять […]
В подорожнього стежка, у співця є гітара У орла завжди решка, а у неба є хмара. В танцюриста є танець, у поета вірші В школяра завжди ранець, а в сумних є смішні. Є у пекаря хліб, в квітникарки є квіти У Різдва завжди сніп, а в учителя діти. У людини […]
За вікном XXI століття, А земля свій продовжує плин І які б не були лихоліття, Вихід в людства є тільки один: Зберегти на прекрасній планеті Рід людський, захистити життя, Щоб до сонця всміхалися діти, Щоб щасливим було майбуття. «Світ врятує краса», – мовив класик, Ці слова відгукнулись в серцях, А […]
Синица — птица главная у нас, пожалуй, даже нет её важнее. Не где-то там, в руках она сейчас, и тот из нас значительно умнее, кто с грустью не глядит на журавля, летающего где-то в синем небе, тот, кто живёт, в смирении моля о тёплом стойле и насущном хлебе… Журавль — […]
Возможно ли героем стать сейчас? И надо ли сегодня быть героем? Быть может, лучше было бы для нас шагать за властью плотным, дружным строем? Но кто же тот, за кем зовут шагать? — Не так себе, какой-нибудь чиновник. Пора тебе очнуться и понять — в стране у власти ныне уголовник! […]
Жалеем мы несчастного раба… Всегда ль он жизнью рабской недоволен? Всегда ли тяжела ему судьба? — Порою сам в душе он рабством болен, ему свобода вовсе не нужна. Зачем ему нужна свобода слова? Милей ему покой и тишина, она рабу спокойствия основа. Не так уж много надобно ему — сухое […]
Авторська пісня Ти відіграла свою роль, Загасла вже луна подяк, І тебе зрадив твій король, Як перше зрадив Жанну Д`Арк! Вітає посмішка черства Тебе крізь скло його авто, Той, кому ти життя спасла, Коли він майже був ніхто. Ти захистила його сан, Ти підняла його престиж, Ти повернула Орлеан, Ти […]
Авторська пісня Пташина з морозу б`є крильцем в вікно, А гості смакують червоне вино невблаганно!.. До вінця вуста доторкнулись ледь-ледь – І личико ваше зблідніло, як смерть, моя панно! І плачу я снігом за вами вві сні, Позаду минуле горить у вогні, мов Помпея!.. Та бачу віконечко ваше здаля, Де […]
Авторська пісня Милує осінь краєвидами І ароматом стиглих трав, За мною ти заплачеш квітами, Що я з любов`ю дарував. Туман, наче білизна, стелиться, І буревій вербу зламав, І все прекрасне не повернеться, Що я в очах твоїх впізнав! Твій світ з глибокими озерами І кришталевії струмки, І твої привиди з […]
Я – Каштан. Добрий, гарний, великий пес. Моя мама – вівчарка, а батько – звичайний дворняга, тому я успадкував від матері гарну статуру, високий зріст, дзвінкий голос, а від батька взяв каштановий окрас, схожість на морді. До недавнього часу я жив собі з Господарем у селі, і ніякого горя не […]
Сила кохання.. мої почуття.. щиро від серця до серця несу я.. як не кохати??.. як ти є життя.. серцем своїм твоє серденько чую.. Прийди коханий.. эдиний..жаданий.. ніжно слова.. мов молитву.. шепочу.. тисне в душі.. час чекання задовгий.. чом такі довгіі ночі??.. Прийди..благаю тебе.. моє серденько.. я пригорнуся.. і час наче […]
..сны ночные не дают покоя.. ..и не сон как будто.. полудрем.. ..мысли мою душу беспокоят.. ..сны не сны.. но мы опять вдвоем.. .. ..задыхаюсь без тебя.. и жизнь не жизнь.. ..словно отголоском дышит эхо.. ..сон обрывками рисует витражи.. ..время..холод.. мимо жизни.. где то.. от души к душе..отклик на мысли.. 2014
Колись і я впаду у небо, Дістану хоч би промінчик сонця Кинувши його із неба до землі. Проллється воно ріками із твоїх очей, Крізь безмежну кількість темних ночей… У всього є початок, Так само, все має і кінець, Але, то все замикається у коло; Перетворивши всю безмежність, В ту саму […]
Дощ… Водоспадами з неба цей дощ… Водоспадами змучене небо – Спраглих квітів липнева потреба І бажання потрісканих площ… Дощ… Водоспадами змиє цей дощ Намальований щойно смуток… Водоспадами – непочуте І несказане – зливою… Що ж, Недосяжний на небі, лий дужче! – Нетривалим очищенням слів, Як спокута чужих гріхів… …Несподіваний і […]
Співаєм пісні… чи всі доспіваєм… Життя пролітає, мов зоряний птах. Чи завжди у ньому ми залишаєм Слід гідний на довгих прожитих літах?.. Скільки було без причини сумували… Боялись назустріч зробить перший крок Спрагу кохання в собі тамували, Хоч серце жадало любові ковток. Сняться,стежки нам, які протоптали… Ті очі, що поглядом […]