В житті своєму побільше ризикуй Май безліч мрій і досягай вершин. Не сумнівайся в собі ти ніколи Ти краще всіх, ти зможеш, ти борець. Підйоми інколи даватимусь не легко, Не раз ти по дорозі упадеш. Не доходжай і ніс ти вішати не смій, А лиш вперед іди, іди, шукай своє. […]
Monthly Archives: Вересень 2018
234 posts
А Істина Євангельська проста, Блажен, хто чує і до серця притуляє, – Хто не готовий вмерти за Христа, Втім, друзі, і життя Його не має! Для себе вмерти, щоб воскреснути у Нім, Розп’ясти в собі похіть й сластлюбство, І плакать у киптарику простім За те, що гине так бездарно людство! […]
Плету в душі і біле, і червоне, І чорне вже змережилось, на жаль, Прозоре, як сльоза, бува, солоне, Хапне свою невидиму вуаль. Плету таки: із жовтого – намистом Встеляю мимоволі кожен крок І тішуся, як за́вжди, падолистом, Що осінь заласкавлює в стібок. Плету собі і мчу в небесно-синє, […]
Навіть якщо на душі нереально важко… Просто посміхнись, і стане трішки легше… На Землю опустилась весна… Вона пахнула життям, молодістю, коханням… Вона була незвичайною, таємничою, чарівною, але їй не подобалась весна… В її очах відбивались лиш калюжі, багнюка, надмірна вологість повітря. Її ніхто не кохав, та й вона давно вже […]
Ми з кожним днем все ближче до безодні, В очах пульсує дика ейфорія!.. Тільки тому ще люди не їдять людей сьогодні – Бо звершується в храмах Літургія!
Він: Я так сумую за тобою. Ти файна жіночка, моя Така чарівна, та з журбою За мене, молитвА твоя… Вона: Я теж сумую за тобою, Без тебе зовсім я одна. Я знаю, десь ти йдеш до бою, Моя молитва знов сумна… Він: Вона від серця і до мене Летить, та […]
С Войны возможно ли вернуться С такой душой, как и была? Забыть! В забвение обернуться Уже не выйдет – никогда! И под весенние раскаты! Когда нежданный, первый гром Ты вспоминаешь взрыв гранаты Там друг… остывший за углом В тиши под звёздами, ночами Заснёшь – привидится тебе Солдаты, стройными рядами Остались […]
знов мене кличуть гори..знову чекають Карпати.. знову Ворохта усіх нас збирає щоб об’єднати.. щоб згуртувати..здружити..піснею..словом..думками.. мандрами..суперактивами..новими й старими стежками.. знову чекаю на зустріч..подих до завмирання.. Карпати..Ворохта – завжди!!..вам мої щирі вітання.. мрії сповна збуваються..знов навкруги чарівність.. бажання й можливість єднаються..щоби пізнати осяйність.. знов мене кличуть гори..ріки..ліси..полонини.. як добре..що все це […]
а осень топчется на низком старте.. рывок под вечер..а днем покой.. и снова солнце..и Бабье лето.. и снова парки пестрят листвой.. еще не осень..в душе не осень.. и солнце дарит еще тепло.. и лист зеленый желтеть не хочет.. не понимает что лето прошло.. то здесь..то там листва краснеет.. листва желтеет […]
Якщо друг раптом став не друг, І не ворог – а просто так, Не дивись йому в очі вже, Помолись, хай Господь береже. І якщо ти відчув в цю мить, Що від зради душа болить, Не лікуй безнадійно час, Бо довіри вогонь погас. Якщо разом іти у путь, У краї, […]
Ми стояли удвох під дощем, Й сум небес падав тихо під ноги, Мить сховалась під чорним плащем, Й день розлігся на мокрі дороги. Ти тримав парасольку в руці, І магічно дивився на мене, Й краплі сліз чи дощу на щоці Почуття оживляли шалене. Дощ пішов геть далеко від нас, Й […]
Намалюй мене квіткою в полі, На широкому полотні, І далекії дзвони ранкові Відспівають Канон по мені! Зацвірінькає весело пташка І розвіє сумні почуття, Нехай квітка ця буде – Ромашка, Одинока, як моє життя!
Де синіх квітів водоспад, Де в небі зорі, мов намисто, По сходах днів збіжи назад – Тебе чекає там дитинство! Воно змарніло від розлуки, Як те покинуте дитя, А ти візьми його на руки, Верни йому своє життя! І більш нікуди не спіши, Дорослим чи багатшим будь – В собі […]
На Україні йде війна! Давно мовчать зозулі в лузі… У чорнім списку імена, Яких вже не покличуть друзі! На Україні йде війна – Війна йде не за Україну… Ось ще одна прийшла труна І стогін материнський: “Сину!!!”. Далеко котиться луна, Мигтять вогні свої й ворожі… На Україні йде війна – […]
Не знаю я, чи мають квіти душу Одну на всіх, чи в кожної своя. Чому саме тебе, тебе любити мушу? Не знаю я, хоч вбий, не знаю я!.. Чому одні весною, інші в літі Цвітуть собі, пишаються в садах? Чому ти стала найдорожча в світі І пелюстки твоїх жоржин в […]
В траурній компанії самотності І меланхолічної печалі Я сховавсь від світу, мов монах. Безпощадний дух невідворотності Моторошних і страшних реалій Оселився у моїх думках. Демони осінньої депресії В закутках похмурої кімнати Затаїлися й сидять без дій. У обіймах ревної експресії Можна було цілу вічність спати В тиші незворушній та німій…
«Батьку Отамане» Ой не хочу, в чужім краю жити Ой не хочу, за Вкраїною тужити Чорний ворон, душу рве під небокраєм У сирих окопах, за країну помираєм Розірвали, мою бідну Україну Ті собаки, зроблять з неї лиш руїну Де ж ти батьку? Де ж ти пане отамане? Причаївся, […]
Десь на гілці павутинка Зачепилась крадькома, Мов на нитці намистинку Літо в крапельці трима. Літо бабине ласкаве Ллеться запахом з садів, Й на гіллі калини кетяг, Мов троянди кущ зацвів. В квітнику цвітуть жоржини, І синіє морозець, Лиш дозрілий плід шипшини, Мов далекий острівець. Літо бабине ласкаве Сад одягне у […]