А Потьомкину 150! Ми зібрали цю залу, Готувалися всі, як могли, і для вас виступали. Дарували емоції, радість, захоплення… Це наше свято! Так приємно було, що народу зібралось багато. Щиро дякуєм гостям, ансамблям і усім колективам, Приїжджайте до нас! Ми тепер, як одна родина! Все так гарно пройшло, всі старалися […]
Daily Archives: 04.08.2020
Везли ми діток: свято Миколая. Була вистава у районнім центрі. В клопотах, сказати як,не знаю, Потрапила в щасливі я моменти. Мій «Миколайчик» в гурті із прохожих Вручив дарунок і мені, і сину… Він на маму був мою так схожий… Що з любов’ю дбає про дитину. Скоро 30, сину – 10 […]
Сьогодні злива…ніч вмиває сонце, Крізь темінь дня пливуть мої думки. Іду вперед назустріч незнайомці, Слідами мрій, мереживом струмки… Іду вперед – ковтаю запах літа, Мелодія звучить минулим днем І тим теплом душа моя зігріта, Розхристана танцює під дощем. Закрию очі…слухаю природу, В ній розчинюсь коротким, ніжним сном. Тривога дня посипалась […]
Я згадую дитинства теплі дні, Я згадую і хочу повернутись У ті роки, коли було мені В різдвяну казку легко зазирнути. Там Миколай дарунок тихо клав У ту грудневу, чарівну годину, І Дід Мороз в торбинці залишав На Новий рік цукерки й мандарини… І досі люблю запах ніжний їх: Це […]
По містку, межи ставки, понад водопоєм, Бита стежечка ішла за безкрає поле. То звертала до левад і зникала в травах, То блукала із туманом в скошених отавах. Поспішала через степ, пила нічні роси І ромашки мимохідь заплітала в коси. Зустрічала череду в балці біля дички, Повні сіном, з осоки, […]
«Если друг оказался вдруг…» Нам Высоцкий когда-то пел. У меня есть друзья вокруг, Только в горы пойти – не предел. Мы и в воду пойдем, в огонь, И сквозь десять с тележкой лет, Снова встретимся здесь с тобой, Ты родной мне давно человек. «Пусть он хмур был и […]
После работы ужин, телевизор… Уставший муж, у детской тишина… – Как быстро наши дети повзрослели… – Едва не плача молвила она. Только вчера катала на качели, Сегодня – институт, работа, дом… А мы седеем, так переживаем, Но об этом как-нибудь потом… У дочерей друзья, вторые половинки, И жизнь летит в […]
А я б краще вірші писала, Хоч за них і не платять гроші. Маю відгуків вже не мало, Що талант є, що я хороша… Не «копаються у білизні», Просто вдячні за струни серця. За зарплату ж усі капризні – Похвалою не обернеться! Як щось робиш – це не помітно, А […]
Наступила ніч… Знову ніч… І знову спогади… «Життя іде і все без коректур»… А як же хочеться змін…Як же хочеться «відредагувати» життя… Повернути нічого не можливо. Це так Бог вирішив. Хто знає, як би було, якщо був би дозвіл змінити фрагменти…. Можливо, не було б моїх чарівних, особливих і ніким […]
Говорити. Мовчати. Дихати. Вити. Стогнати. Зітхати. Ніч в перекосі вигинів стопами слів топтати. Дерево в кроні розбрату. Птахи руйнують гнізда. Я у міжчассі досвіта. Пізно. 2020
Мы поругались с тобой в субботу. Спина к спине – ты спишь, а я в обоях. Ты утром кофе – и на работу, А я весь день ищу отраду в стонах. Приходит вечер, кофе, полотенце… Ты ведь уставший – баня и постель. А я рисую на обоях сердце, Ноябрь, […]
Йдемо ми з чоловіком по крамницях, І посмішки сіяють в наших лицях, Розмову завели ми про Дарину, Про нашу донечку маленьку і єдину. На свято ми їй сукню вибирали, І тортик з шоколадом купували, Затрималась над списком в магазині, Щоб докупити дечого дитині. Коли десь з- заду голос роздається, А […]
Я писатель, я лирик-мечтатель… На бумаге и сердце, и мысли. Я и сказочник-любвиискатель, Я люблю тебя больше жизни. Я и критик, поэт-прозаик… Исполняю свои же капризы, Наши чувства, как сто мозаик… Я люблю тебя больше жизни. Я холерик, я жар и холод. Себе в зеркало «Все, не кисни…» […]
Осень. Сентябрь. Еще тепло, но как-то прохладно. В душе. Странная погода. Странные чувства. Странная жизнь. У кого-то все так просто, сказочно, как под сценарий, как под шаблон. То ли счастливые люди, то ли скучные. То ли слишком простые, то ли слишком сложные… К какой категории себя приписать? Осень. Сентябрь… 26… […]
Так твердо «Не люблю и не любил», Так сухо «Я играла, не любила», Спокойно перед ней он дверь открыл, Она спокойно, гордо уходила. Он ходит вновь с другими в казино, Она с другими посещает клубы… Он делает лишь вид, что все равно, Когда целует вновь чужие губы. И только затерявшись […]
Коли чекаєш ти чогось нестерпно, Хоч знаєш те, що можеш не чекати, У тебе в серці щось важливе стерто, І ти не можеш знову розпочати. Коли ти віриш в диво до останку, Хоч у душі вже вірити не можеш, Ти проклинаєш всі свої світанки, Але собі ти вже не допоможеш… […]
Ніколи ти цього не прочитаєш, Ніколи не відчуєш каяття. Покинувши мене, ти не пізнаєш, Щасливу мить короткого життя. Ніхто тобі не скаже так відкрито, Про почуття, що ти їх сам творив, Про те, що головне уже прожито, А мало лиш тому, що загубив. Що не зберіг і не […]
Боляче. Так боляче. Чому? Ти не будеш? Будеш… знову явишся. Снишся. Досить. Це зайве. Кривавість. Вона вбиває. Гаряче. Гаряче. Боже, як гаряче. Так пече. Там. Десь там. В душі. А в твоїй душі ні. Там тихо. Тиша. Тиша в серці. В твоєму серці. Відпусти. Відпусти мене. Благаю, змилуйся. Дай жити. […]