Кожен має щасливу вдачу: Хтось в хатині, а хтось на дачі, Хтось зі славою, хтось з грошима, Хтось до друзів – а я до сина. Він зі спокоєм, ти – із втомою, Вона – з натрудженою долонею. Всі із рідними, хтось – світ клином… Хтось із донечкою, я ж – […]
Daily Archives: 04.08.2020
75 posts
Плакала, плакала дівчинка Мрія, Забившись в куток у нещасній душі. Назавжди лишила сестричка Надія ЇЇ одиноку рядком у вірші. Вже разом ніколи не будуть гуляти У лісі бажань. У полях крадькома Не випаде їм квітку серця зірвати, Усе замело, вже й літа нема. Так порожньо Мрії, так страшно у тиші, […]
Читаю в цитатах, что человек, выпив даже немного алкоголя, переходит в стадию «думаю о том, кого люблю». Сегодня, выпив бокал вина, я вспомнила о тебе. Нет, что ты, я вспоминаю о тебе постоянно, но сразу же гоню эти мысли прочь. Сейчас же я даю свободу своим воспоминаниям, не стесняясь и […]
Вы говорите, разлюбили… Остывший пыл, в глазах печаль. Но, почему-то не забыли, И говорите «Очень жаль…» Но, почему-то пьете кофе В моей веранде в выходной И намекаете, что плохо, Когда Вы в будни не со мной. Не смею я прогнать за двери, Ведь там зима, мороз и снег… […]
Маяк любви засветит безпристанно. И твой корабль к берегу несет, А кто то там на берегу с надеждой- Свою любовь нетерпеливо ждет. Сидит в тиши и смотрит тихо в море, любуется закатом и волной. И ЖДЕТ с надеждой ,что вот- вот увидет, тот парус одинокий и родной. А в море […]
Я зберу тебе із чашок чаю Із аромату, смаку та води Із солоду та гіркоти Яким сьогодні будеш, я не знаю?… Ще вчора вранці був міцним Терпким, без цукру, без добавок Лиш чистий смак, як справжній ранок Мій ранішній легкий екстрим Опівдні серце вкрилось сумом Ти вмить розлився в каркаде […]
Ты совсем перестала спать, ты прокуренная снова им, И плевать, что пришла весна, выпускаешь на воздух дым. Ты поверила лишь в слова, а слова – это просто звук, У тебя умерла весна. Это замкнутый жизни круг. Ты седеешь в свои года, а ведь рано тебе седеть. Ты совсем еще молода, […]
… А натхнення вистачить надовго. Й листопаду в ньому накупатись. Душа осені із синіми очима І цим дивом милуватись-милуватись… Вкрившись покривалом білосніжним, Ніби покривом безмежним і безмовним На душі зими напишеш: «Ніжність». Потім, крикнеш пошепки: «Оговтайсь!» І уже з великим нетерпінням Ти чекаєш весну-зеленицю І з душею завжди молодою, Схожою […]
По-своєму люблю весну – Я народилася у квітні, Навколо люди всі привітні, В квітневі ночі не засну… По-своєму люблю весну – Там перший поцілунок ночі, Запам’ятати його хочу… І знову в спогадах засну… По-своєму люблю її – Тюльпана запах – незабутній, І грози ці у травні люті…. Тут є всі […]
десь там моє серце серед листя поховане, під темними кронами, в глухій глибині. тобою я вкотре стою зачарована, красою утомлена, в прозорім вбранні. і знаю – недовго лишилось чекати. моїм тонким шатам мене не зігріти. але не мені на цей раз обирати – палати чи воском розплавленим мліти. я хочу […]
Есе «МЕНІ НЕ СТРАШНО» Знову осінь. Я мовчки плетусь спорожнілим парком, оціпеніло вдивляючись кудись у себе. Під ногами шарудить свіжовипавше листя, навіюючи мелодію плаксивої осені, а дощова погода поглиблює у роздуми… Взавтра мені ВЖЕ буде двадцять п’ять! Як, все – таки, це багато і стає якось лячно, адже вже прожито […]
Сила і ніжність Я навіть не можу Тепер пригадати, Як все без тебе Було колись. Ми такі схожі- Можна впізнати, Як в дзеркалі неба Віти сплелись. Дай свою руку, Не відпускай. В лагідних звуках Міцно тримай. Ти моя сила! Ти моя віра! Все, що просила, В тобі знайшла! Ти моя […]
Колись,можливо, ми дійдемо згоди! Колись,звичайно, вірю у той час! Сьогодні – в кожного свій п’єдестал свободи, А завтра – будень, де немає нас! Минуле стомлено всміхнулося коханню, Майбутнє вперто дивиться кудись І ми доп’ємо цю любов останню Й дійдемо згоди,певно, що колись…
Я ніколи не буду ручною, Я ніколи не стану домашньою… Може й важко буває зі мною, Але я залишаюсь справжньою. Я ніколи не буду нещирою, Я за правду стою горою, І лукавити також не вмію я, А що думаю, те і говорю. Отака вже я народилася – Нелукава, пряма і […]
В повітрі висить запах квітів, Замерзлих лиш перед світанком, Блукає тінню десь по світу Білява осінь,вітрова коханка. А руки його пахнуть жовтим листом, А поцілунки стиглим виноградом, Блукає осінь знов заснулим містом, Шукає вітра хмурим листопадом…. В останніх бликах передзахідного сонця Тримала його руки ,аж до болю, І танула,як віск […]
Ти знаєш, як пахне ніч? СОлодом, медом, зірками, Трепетом ніжним, що є Вже так давно поміж нами. Яка ж бо вона таємнича, Як манить собою й п’янить?! Виводить з зірок візерунки, В душі до нестями щемить. Не хочеться зовсім світанку, Хай буде безсонною ніч. І місяць хай світить до ранку […]
Не дай, Господь, спустошення душі, Хай буде більше тих, хто надихають. Не доведи до закутків глуші, А радше, де зірки світають. Бо завтра матимеш все те, Що зміг створить собі сьогодні. А час неквапливо іде… Уникнути б, бодай, безодні. У часі метушні не загубитись, Банальні кадри в мізках зберегти. І […]
Коли разОм пройшли крізь злети і падіння, Коли страждали рАзом, плакали й жили, Коли сміялись і долали всі розчарування, Тоді разОм удвох під силу все пройти. Коли пліч-о-пліч рАзом попри негаразди, Коли слова підтримки вміємо знайти, Коли даруємо бадьорі, теплі фрази, Тоді до пристані разОм зуміємо дійти. Спільне життя – […]