Тридцать три Емели в трусиках сидели, в домик прогоняли, чтобы отдыхали. Тридцать три Емели спать ложились смело, им: “Отбой!” – сказали, что-то ожидали. Но не тут-то было, откуда прибыли? Парни налетали, отдыху мешали. Вот лежат Емели, за какое дело станут узнавать, хватит отдыхать. А куда Емели […]
Daily Archives: 09.08.2020
Как будто в шапках великаны среди полей стоят столбы и пташка мелкая присядет, и слышен щебет из листвы. Среди листвы яркою точкой – цветные розы на стебле, петуний белых многоточье, а лилиям светить везде. Белых трав сверкают листья, их не тревожит ветерок, тянулся к солнцу очень острый и […]
Люблю веселки кольори! Але такою її вперше бачу! Схилилась аж до самої землі! Зросла у полі під дощем неначе! Із паростків зросла, аж до небес! Укрила від безжалісної зливи Хіба нам не дарує світ чудес? Хіба не хоче аби всі були щасливі? То, мабуть, в світі саме у цю […]
Намуркувала киця рядків про себе тридцять, а може п’ятдесят, то прошу написать. Зручно ось тут бувало, а що б ви не гадали, клавіатура ця для киці – масажик для сідниці. Масаж для живота – такая милота, зігріє киці спинку, якщо робота без зупинки. Давайте напишіть, про кицю […]
Між поглядом та дотиком лиш мить – найдовша з найкоротших митей в світі. Завмерли: перехожі розмаїті, в польоті птах, супутник на орбіті, і навіть час у завтра не спішить. Між дотиком й цілунком мить одна – коротка мить позбавлена вагання. В ній стільки зрозумілого бажання, немовби вона перша і остання. […]
Здається нещодавно лиш було… Торкавсь долонькою мені в чоло.. Так щиро посміхався просто так Вміщаючись увесь в моїх руках. Блищали оченята, мов блакить Ледь –ледь мене помітиш та умить Засяєш, та зрадієш ще здаля , Моє кохане, моє лагідне маля! Пройшли роки, ти виріс та зміцнів. Серйозним […]
Що тут? І – Що тут приховане? – Безмежжя! – Що тут загадане? – Любов! – Он там, на небі знов пожежа, Палає місяць наче кров. – Що тут існує? – Найдорожче До нього тягнуться думки. – Що дума хатка, коли дощик, До неї в вікна стукотить?
Ну, что ж ты, жизнь, борьбу со мной ведешь? Не честно так со мной играешь. То счастья горсть попробовать даешь, И быстро так надолго отбираешь. Ну, что ж ты, жизнь, порой со мной творишь? Даешь расслабиться, и тут же напрягаешь, Хочу услышать что-то, ну, а […]
All my beloved ones made me suffer burning pain. My soul was bleeding so I promised not to fall in love again. Last month I broke my promise though I knew it was insane. I’ve travelled at the speed of light towards your heart. We hear each other breathing long […]
«На край небосхилу, туманний скорботний, Йшла ніч, набрякаючи зорями й тінями А я, бородатий чаклун оповідок, Слухав говірки каміння й рослин.» […]
«… в яєчній шкаралупі, серед ночі з її прокуреним скелетом, серед нудьги моєї уламків кістки Місяця, у радості моїй, що схожа на тортури…» […]
ГОВОРИВ ПОЄТ ІЗ МУЗОЮ Говорив поет із музою, Все про долю, та про життя. Що та стала йому обузою, Що не бачить він майбуття. Як же жити йому без істини, Без тих слів, що вона шепоче. Підкоряв він своєю вірністю, Тільки муза, чомусь не хоче. Не диктує вірші уривками, Ні […]
Життя, мов зебра: Чорну полосу обов’язково біла поміняє. За нею ж, як ти не крути, Все рівно, знову чорна наступає. Їх кількість різна в кожного із нас, Тривалість також різною буває, У кожного на свою полосу свій час, І наперед його ніхто не знає. Чекаємо ми світлу полосу, За чорну […]
Я ЩАСЛИВА Сьогодні зранку я проснулася щасливою, Хоч падав дощ, холодний дощ зі зливою. Але цей дощ, чомусь мені вже не завада, Бо я щаслива сьогодні зранку, правда. Зі мною поруч, мої найблищі і найрідніші, Я тільки з ними у цьому світі, найщасливіша. Якщо когось із моїх рідних, поруч немає, […]
Поцілунок дощу Поцілунок дощу- ніжний дотик води. Цей дотик нізчим не зрівняти. Він холодний терпкий, навіть трохи п’янкий, Та я буду за ним сумувати. Я відчула на звук, я відчула на смак, Я у нім впізнаю твою душу. Я стоятиму тут, нікуди не піду. І нестерпною стане ця суша. Я […]
Ти прокинувся ще на світанку – Чашка кави на підвіконні, Поміхаєшся, палиш цигарку … Але очі твої ще сонні. Підійду й обніму тебе з спИни, Пригорнуся, немов востаннє. Вберу сну останні краплини, Що залишились з позарання. Занурусь в волосся руками, Презентую у шию цілунок, Неквапливо… обведу вустами На плечІ твоїм […]
Чим пахне ранок сніжної зими? Робустою…гарячою, мов лава (без цукру, саме так смакує кава). Цей аромат тріпочучи крильми по всій квартирі, наче чорна ґава, та не ворожа, а якась ласкава, розрадить в час ранкової пітьми. Як пахне ніжний ранок навесні? Духмяним чаєм… Там ромашка й м’ята, малина. За вікном пташок […]