Пантелеймоне-цілителю, чуєш? Усі на світі хвороби лікуєш, Зціли наші душі, добро в них всели, Заздрощів щоби позбулись вони. Ближнього біль прийняли, наче власний, Щоб гоїлися і душевнії рани. Чуйності нашим серцям дай хоч крихту, Щоб вміли вони співчувати й любити, Радіти та дарувати тепло, А підлості й зла щоби там […]
Daily Archives: 09.08.2020
59 posts
Я шукаю тебе у натовпі, Де в обличчі кожному ти. Щохвилини ділюсь на атоми, Щосекунди палю мости. Я тікаю неозираючись, Все наосліп в пітьмі ночей Та куди не піду блукаючи, Бачу блиск лиш твоїх очей. Серце втомлене стелить кригою Серед літа байдужа зима. І душа не дзвенить відлигою, Коли поруч […]
(не вигадана історія) Літак злегка трясонуло – це шасі торкнулося злітної смуги, а потім він понісся вперед, плавно збавляючи хід. Анжела полегшено зітхнула. Вдивляючись у мерехтівші за вікном вогні рідного міста, вона змахнула не прохану сльозу. Щастя сповнювало все її єство – невже весь кошмар закінчився і вона, нарешті, […]
Дмитро дуже довго наважувався зробити такий морально для нього важкий крок у своєму житті, та у нього на той час не було вибору, оскільки йому конче були потрібні гроші. На нього чекало майбутнє за кордоном… *** Дмитро ледь встигав на потяг, тому видихнув із полегшенням, коли за ним зачинились […]
– Я дійсно тебе кохав. Можливо, кохаю і зараз, але вибач – прикувати себе навічно до інвалідного візка не для мене, – промовив він, мабуть, і сам не розуміючи, що значить саме слово «кохати». – Звичайно, – гірко посміхнулася вона. – Якщо пригадати, що на цьому інвалідному візку я […]
Ніяк не звикну, що тебе нема. Здається іноді – впізнала тебе в натовпі. Ще зовсім юний, ще тонка струна, Їй ще б бриніти, але раптом – «на тобі»… Цей сонячний погляд, прямий, без облуди, Дивлюся і тону, і кисню замало. Таких вже очей… Таких вже не буде. Такі тільки з […]
Я не подобаюсь цим вікнам… Підповзають, кляті, все ближче. Наче тягнуть до себе, мало не за руки хапають. Дихають безцеремонно мені в обличчя своїми немитими шибками… Вперше злякалась висоти. ЦЯ висота – недобра. І тротуар якийсь підозрілий. Що вони замишляють???? Це була всього лише хвилинна слабкість і якесь потьмарення. […]
Перший сніг, як символ чистоти, Первозданності, оновлення, жаги. Він зігріває серце, дарує доброти – Тепліші саме першії сніги. Із ним приходить відчуття дитинства, І мрії, наче, мають більший сенс. Штовхає це до доброчинства Під старенький у програвачі романс. Сніжинки з неба тихо опускаються На землю, де панує тиша й мир. […]
Якою мовою співають наші душі? Чи зрозуміють іноземці-дикуни? Коли ти сам-на-сам у тиші, Яку ти мову чуєш в голові? Балакать мовами ми можем багатьма, І друзів іноземців також мати. Але у серці мова все ж таки одна – Її с пелюшками до хати вносить мати. І, навіть, якщо тебе […]
“Як би ти знав, як много важить Слово…” Іван Франко Не обіцяй мені, що покохаєш, Не обіцяй, що завжди будеш поряд, Не обіцяй на віки залишитись, Якщо про це ти потім пошкодуєш. Не кидай слів ти у безодню, І не кажи про те, чого не зробиш. Багато нас від […]
З цеберкою уранці пішла я до криниці, З-за лісу чути гомін біля старої дзвіниці, Набрала у долоні джерельної водиці – Вона така прозора, засяяла на сонці. Метелик біля мене крилами змахнув, У затінку під дубом скотар, мабуть, заснув, У лісі чути трелі молодого солов’я – Душа його співає. Заспіваю […]
Виє, виє, замітає Хурделиця надворі. Зима часу свого не гає, Навіть кіт сховався у коморі. Мете, мете у лісі і на полі, Пташки сховались у дахах. Пізнали всі тяжкої долі, Та від усіх сховалися в снігах. Тріщить, тріщить піч – Палає полум’я багате. Попереду чека холодна ніч, Ні хто […]
Навчись чекати, не квапитись, Адже для всього є свій час. Навчайсь хвилиной дорожити, Життю радіти повсякчас. Лише краплиночка терпіння, А скрасить мить будь-яку враз. Не забувай своє коріння, Та не тримай ти на людей образ. Привчись щодня читати вірші – Вони натхнення додають. І будуть справи геть не гірші, […]
Скажи, що хочеш розказати? Ніколи не тримай в собі думки. Ні хто не зможе розпізнати Які ідеї в тебе в голові… Ні хто не запам’ятає тебе За те, що ти хотів, але не зміг, За те, що ти свої потреби Задовольнити ще не встиг. Лише за справи, дії, вчинки […]
Скоро білим цвітом зацвітуть сади, Уберуться рясно яблуні і вишні… Ну, а в тебе, доню, першенькі сліди, Я й не пам’ятаю вже себе колишню… Знову цвіт пахучий молоком розливсь, На руках щебече дзвінко доня наша, Ох, життя шалене, хоч на мить спинись! Бо коли так швидко стала вона старша? […]
Дві дати є важливих у житті – Той день, коли ти народився, (І далі жив немов у небутті), Та день, коли пізнав для чого… З дитинства ще шукав свій шлях – Блукав стежинами чужими, Літав по світу, наче птах, Очима, мов, дивився ти сліпими. Та все ж покликання своє […]
Усі ми різні, та усі ми рівні – Нема когось рівнішого за інших. Життя проходить, минають дні чарівні, Як ви гадаєте, нема у світі грішних? У когось щастя вимірюється в грошах, Комусь проміння сонця вранці досить. Бува, гарна людина йде в галошах, Тим часом негідь собі “гучі” носить. Ми […]
Я можу нестримано довго чекати, Мов пташка чекає нової весни. Як би ж тільки можна було мені знати, Що справдяться якось усі мої сни. Мабуть, я до серця багато сприймаю, Що так шаленіє воно кожен раз, Як тільки я посмішку твою згадаю, Як знову почую одну з твоїх фраз. Не […]