Ты не верь в гороскопы, они лишь предлог, Чтобы стать несчастливым не раз, Звёзды выше людей, но над звёздами Бог, Звёзды Богу ничуть не указ. Верь в себя и иди, несмотря на дожди, Только вера твой меч и твой щит, Не пытайся узнать, что там ждёт впереди, Бог о будущем […]
Monthly Archives: Травень 2021
229 posts
Море делает нас живыми, Морю душу отдать не жалко, Море в платье парчово-синем Королевского ждёт подарка. Только море царей богаче, Только морю не нужно злата, Море любит тебя иначе, Море любит всегда с возвратом. “Возвращайся рассветным утром, Возвращайся” – прошепчет море, Море издавна было мудрым, Море издавна лечит горе. 31.05.2021
“Велич” Умитий кров’ю наче місяць, Багрянцем світиться яскраво. Так не квапливо і не спішно, На небо вибрався зухвало. Із днем черговим розпрощавшись, Зустрінеш захід мов останній. З думками в голові зібравшись, Він наче світ увесь прадавній. Такий незвіданий, величний, Таїть на собі людські […]
. . . . . . . . . . .”НА ДОЛИНІ ТУМАН УПАВ, . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МАК ЧЕРВОНИЙ В РОСІ СКУПАВ…”. . . . . . . . . .”У відомій українській пісні […]
Добряче вітер розгулявся нині,І хмари гнівно потемніли різко,Повітря тисло, буревій пройдисвіт,Негоду зимну готував зловтішно. Мені лиш байдуже його химери,Ті грози, дощик чи метіль колюча,Я бачу простір із троянд безмежний,І скрипки звуки у яких втонула. Це дивне райське відчуття блаженства,Кохання, небо відкриває ніби,Щоб місяць звідти доторкнувся плеса,Немов уста у поцілунку ніжнім…
Батьківська хата серед цвіту, А на дворі вирує літо, І безтурботні дні на ганку, І мама гладить вишиванку. Червонобоких яблук миска, І крапель від водички блискіт. І вітерець… Екватор літа… І ще радіти та радіти! …Пожухли у садку тім вишні, І листя вже гниє торішнє Та покосилося горище, І облупились […]
Життя – театр, а ми у нім актори, Що ролі граємо, хто вміє й як мастак… Життя – театр. Й свої неначе рідні ролі Ми часто відіграєм абияк… Життя – театр. Й фортуна кида ролі, Кому в нім грати принца, короля… А хтось повік жебрацькі має долі І що з […]
Жовтенькі соняхи у полі,Квітки діждали апогею,Як добре зараз їм на волі,Зустріти ранок із зорею. Мов діти, сонечко шукають,Бояться втратити надію,Ясна погода, до врожаю,Тож гарно ніжиться в час літній. Хмарки нахлинуть, враз сумують,Та знають, поряд є підтримка,Емоцій світлих все співзвуччя,Любов дарує, що іскриться.
Сколько вёсен отмеряно мне? Я не знаю и знать не хочу, И я радуюсь каждой зиме, Зарываясь в сугроб, хохочу. И опять ожидаю капель, И весеннюю сладость цветов, Мне зима обещает апрель, (Март не жду, он так часто суров). За апрелем – застенчивый май, Полон счастья, грозы и тепла, И […]
Погрязнув в похоти, так хочется любви, Той, что бывает только в 18, Когда уже умеешь целоваться, Но не владеешь силой тетивы. Когда имён уже не перечесть, Лишь той одной ты повторяешь имя, И веришь в то, что цвет у моря синий, И “Отче наш” стесняешься прочесть. Изведав боль, так хочется […]
Каштани, каштани, каштани Білі розсипали кучері Та й на зелені кафтани І золотом вишиті гудзики. Куди це так гарно прбралися, Чи свято яке урочистеє? Вони ж не приховують радості – Весна їх у гості покликала. 2016 р.
Не надо пустых обещаний, Не стоит пустых разговоров, И если ты хочешь прощаний, То тут не обычная ссора… И если ты хочешь все скомкать И выбросить резко в корзину, И память стереть, словно пленку, Уйти, разровняв свою спину, И если не помнишь закаты, И если не помнишь те дали, И […]
Мені вже відпекло та відболіло, Екватор почуттів пройшов. Мене мов струмом в скроні било, Коли безжально ти пішов. Я захлинулася від лави, Що замість крові потекла, Коли кохання вже на зламі, Одна, без тебе берегла. Ти вже відіграна рапcодія, Стишуються звуки вдалині, І була на двох одна мелодія, А спомини […]
. . ДОЩ ІДЕ… . .Ось дощ іде – так довго ми його чекали. . .А дощ іде – Земля все п”є – вбирає воду. . .І дощ іде – ми ГОСПОДА давно благали, – . .А дощ іде. – Цей дощ для […]
Через дощі і через спеку, Перевантажені добром, Пливли човни Дніпром у греки, Ще неприборканим Дніпром. Ліворуч – степ, праворуч – гори, Пісень плететься виноград, І жде за круговидом море, І на порогах жде номад.
” ВЛЮБИТСЯ В НЕЗНАКОМКУ ЛЮБОВНЫХ ПИСЕМ ” ГЛАВА1. Он забежал в первое попавшейся кафе, которое увидел на дороге опустил чёрный зонт и посмотрел на майский весенний дождь, который утром начался а к обеду уже превратился в сильный ливень сквозь, который ничего не было видно не людей не дорог не машин. […]
Мені схотілося на ранок,Побігти босою у поле,Докіль залежався серпанок,Зустріти сонечко, що сходить. Вдихнути чистого повітря,Й кружляти весело з квітками,Навколо блискавки зі світла,І пахнуть зеленню ще трави. Неначе мавка я казкова,Війнула й роси враз підсохли,Чудна нав’язлива дрімота,Вже чути жайвора відколи!