Вперед понад світом Ірида літає, важливі папери у торбинці має, направив Зевес у далекі пенати: накази передать і відразу вручати. Тут саме на нього Ірида чекала, стилус із торбини швиденько дістала, поставила підпис – його прийняла, від служки наказ той умить забрала. Летіла з-за хмари, де на помості колони палацу […]
Місяць над обрієм ясно вже світиться і потемнів небокрай, спи, моє сонечко, спи, мій ріднесенький, очки закрий, засинай. Стануть світитися у небі зореньки, роса холодна впаде, а за ніч ясную добро уже зміцниться, лихо під землю піде. Спить уже кицеька і тихо муркає, сіреньким вушком веде, засни, дитиночко, у яснії […]
Котик в доме убирал, а что, миленький, устал? Много чего завелось, даже чуть хватала злость. Котик наш совок возьмёт, веник тоже он найдёт, убирать он станет сам, вынесет наш котик хлам. Потом котик отдыхал и новости подбирал, что-то он напишет нам, почитаем тут и там. Хлам бывает не такой и […]
Тринадцяте – п’ятниця, красен білий світ, половина літечка шле усім привіт. У ліску зеленіє густая трава, а ще павучок сіточку сплітав. Доріжка після дощику веде у дальній ліс, до неба ростить сосенки, неначе у політ. Була там трохи нижчою листяна полоса, роз’єднує доріженька, та тут і там краса. Грибів і […]
Вечірнє сонечко кудлате заходить за сусідню хату і опускається на горизонт, хоче побачити цікавий сон. У тому лагідному сні летіли хмари чарівні, летять неначе три коня, оце така була хмара. Над нею наче янгол пролітав і ковдру у руках тримав, щоб наше дитя накривати та ще легенько колихати. Отак летіли […]
За окошком – тёплый дождь, что не переставая льёт, обильно полита земля, на окнах – капель пелена. Шатаются под струями каштаны, колючие плоды созреют рано, с листов фигурных падает вода и медленны автомобилей “поезда.” Рассеется вода в ёлках и туях, с грозою мощный ветер дует, очерчен бархатцев на клумбе ряд, […]
Від бажань до виконання – як до Місяця гуляння, як до Місяця повзти, доведеться не дійти… Не дійти в питаннях згоди, бо з цією колодою шулер дуже часто грав, тимчасово вигравав? Але шулерські прийоми дуже добре всім відомі, а панове там і тут шулерів чергових ждуть. Побалакати покличуть, побрехеньки в […]
Куди йдемо, достоту невідомо, За нами – купи бруду і сміття. З минулого кудись у майбуття Несе нас вітер, вигнавши із дому. На серці – біль, а в тілі – перевтома… Та в’ється шлях в якесь нове життя, Омріяне в думках, немов дитя. Що виросте й повернеться додому […]
Холодні роси, хмарне небо, Брехня, потік холодних гріз! Війна на Сході, наше пекло! Сльози дружин і матерів. Червоні хвилі ніби кров’ю, Залили тіло, землю, сон! А ми чекаємо з любов’ю , Зниклих очей безмежний дон….. Ті фото ніби скатертина, Гортаєм кожен день як рік. А в нього в серці, лиш […]
І злізали туристи зі спин мармурових леві′в. І потомлені ґіди губили свої парасолі. А один навіжений до лісу ватагу завів. А якісь чумаки рідний хутір позбавили солі. І не танув у березні сивий, як вічність, замет. І хитали травневий розмай саморобні салюти. І весна поставала найгіршою серед прикмет. І […]
і настав новий рік, і тоді ти була жива, бо з-під снігу стирчали барвінок та кропива, і твоя голова ще шукала якісь слова; ти збиралася стати собою ще до Різдва, відсуваючи строки щоразу на день чи два; хтось казав: це хвороба — хронічна, бо вікова; і у вирі подій […]
Небесній Сотні Молились нишком матері В зимове висмалене небо – Майдан безсилий вже горів І божеволів сам від себе. Молились слізно матері Без сліз навколішки до Бога, А лютий люто на поріг Ступав уже крізь їхній стогін. Молились вранці матері, Удень із відчаєм, щоночі, А в […]
Всміхнулося сонце в гармонії з небом, І ген в зелен-листі гойдає росу, А жінка щоразу дарує від себе Окрилену втіху й натхненну красу. Всміхнулися квіти в гармонії світу, Сплелися барвисто у мить кольори. У жінки літа розкошують у літі І вся височінь виграває згори. Всміхнулася серце в гармонії […]
Розгубились слова по краплині – Тільки біль, тільки біль, тільки біль… Розірвалось намистом в калині Звідусіль, звідусіль, звідусіль… Вже востаннє жалоба стікала У свічу, у свічу, у свічу… То напивсь ангел смерті немало – Досхочу, досхочу, досхочу… І сполохані птахи скорботні, Як і в Крутах, палили крилом: Що […]
Минає день – несе на крилах час Ще свіжий лист історії народу, І я скажу відверто, без прикрас – Я горда тим, що українка зроду! Не все дається легко у житті: Блукає доля зморено у хащах; Та подивлюсь на дзвони я святі – І вже одразу дихається краще. […]
Нам болить Україна по-різному всім, Кожне серце по-своєму б’ється: Хтось новими речами наповнює дім, А комусь ледь поїсти вдається. Нам болить Україна і вранці, і вдень, В горобинових краплях надії, Бережемо суцвіття вкраїнських пісень, Свого слова забути не смієм ! Нам болить Україна, пекуче болить, Та яскраві берем […]
Тамарі Морошан-Лаврук та усім заробітчанкам Заспівали півні зранку по-домашньому, Сонце, прокидаючись, усміхнуло ліс, Пес старий хазяїном на подвір’ї кашляє – Рідний дух пташиною на поріг приніс. Чужина далекая прихистила стомлену, Вже позаду відчаї і гірка сльоза, Ресторанні вибрики невеселим спомином, Мов коралі, краплями вітер нанизав. Проросло зерняточко, в […]
Молились нишком матері В зимове висмалене небо – Майдан безсилий вже горів І божеволів сам від себе. Молились слізно матері Без сліз навколішки до Бога, А лютий люто на поріг Ступав уже крізь їхній стогін. Молились вранці матері, Удень із відчаєм, щоночі, А в Берегині угорі Калина плакала […]