Ми минаєм себе у розстріляних часом іконах… Ми минаєм себе у забутих козацьких піснях… Ми минаєм себе у фальшивих, нав’язаних “тронах”… Ми минаєм себе у порослих праотчих садах… …Лиш би тільки ГоспОдь не минув нас у СвОїх сльозах…
Daily Archives: 01.08.2020
На Івана на Купала ти мене причарувала. І тепер без твоїх чарів І не їм я ,і не сплю. Знаю я,що так не можна, Розумію,що чаклунка, Але я тебе кохаю, Але я тебе люблю. пр-в:Чарівлива моя мавко, Моє серденько тремтить. Ой Наталонько-Наталко, Нащо було ворожить? Ти ідеш-я за тобою. Стала […]
В світі тварин виживає сильніший, Більший,хитріший,отруйніший, швидший. Бій за життя в них триває постійно. Хтось переможець, а інший загинув. Людям немає потреби загризти, Щоб дітям було, що увечері з ‘їсти . Чому ж тоді в нас іде полювання , Дуже жорстоке й болюче цькування? Когось цькують, бо він слабший за […]
Не завидуй, друже, Не завидуй, брате, Що у когось злато І велика хата. Можна і в халупці Жити-раювати, Про своїх коханих І малечу дбати. Насадити мальви, Підмести в господі, Друзів зустрічати Ввечері й на сході. Бо у нас є звичка Заздрити й судити, Лежачи без діла Взад-вперед ходити. Справа не […]
А ти би зміг плювати у лице, Безжалісно зчепивши зуби, І звинувачувати ще й іще, Що далі буде, гірше буде? Тримати горло у своїх руках, Дивитись в очі злісно і колюче, І кожен час, розпечений в словах, Робити до абсурдності болючим? Я б не змогла! А інші? Що й казати… […]
Раніше в дитинстві чекали цукерок, смачних мандаринок, нарядних сукенок. А хлопчики-джинси,рогатки,машинки і купу наклейок,щоб грати у «триньки». Десь зникла та радість в дитячих очах. Лишилася лиш у прострочених снах. Замість мандаринів купують смартфони. Пароль від вайфаю- замінник любові. Він двері відкриє в дорослії драми. Там весело жити без тата і […]
– Мамо, сьогодні зимно стало. – Та ні, маленька, літо золоте! – І якось кисню дуже – дуже мало, – То ти втомилася, дитя моє! – Дощить ізнов і хмари пурпурові! – На небі ні хмаринки, подивись! – І всі якісь довкола гонорові. – Чудові люди, гарно придивись! – […]
Настане час ,коли воскресне геній, І,дивлячись з Чернечої гори, Нам скаже: – Українці, де ви? Чому ховаєтесь від лютої пори? -Чому забули своє рідне слово, Не захищаєте родини і народ? І скаржитеся знову й знову У бездіяльності, закривши рот? На жаль,у відповідь – одне мовчання, Боїться люд сваволі й боротьби, […]
Сьогодні дуже тепло,майже літо, Картоплю посадили вже давно. Долоньки,сину мій,твої б зігріти … Тебе чекає все наше село. Ти як там? Плачу без упину… Мій сину ,орле мій,моя душа! Я думаю про тебе щохвилини… Для чого нам потрібна ця війна? Щось батько став сумним і все хворіє, Не спить ночами,уві […]
Крізь час,який не має меж, Я чую дивну музику бандури, І голос запорожців чую теж, Що розбивав усі високі мури. Я бачу: пролітають журавлі Понад склепіння Золотої брами, І діти української землі Нарешті всі назвалися братами. Їх об’єднав усіх старий Дніпро, Що бачив і Грушевського, і Хмеля, Що породив тебе […]
У прохолоднім затінку душі Сховаю рани болю і любові. Там у густому диво-спориші Немає місця ненависній змові! Там океан безмежного терпіння, Сад із троянд, жасмину й матіол. Прекрасних почуттів насіння І серця чистого святий престол! Там ніжність у таємнім слові. І з доброти палаючі кущі. Там прихисток для щастя і […]
Від кастингу втомився режисер, Шукаючи актрису на роль Єви, Та поки ще ніхто не підійшов, Усім дівчатам вказував на двері. В уяві він міфічний образ склав; Єдина, щоб була у свому роді, І невідоме ще було б ім’я Та ідеальну мала б вона вроду. Ще трохи і у відчай упаде. […]
Дивний в нас народ живе- Завжди винного знайде. Винні всі,лише не я, Крайня хата не моя. Так,у парку я гуляв, Та спиртного не вживав, І пляшки чужі під лавку Хтось,напевно,розкидав. І насіння не моє, Всі лушпайки я збираю, І обгортки,і папір В смітники я викидаю. Діти то якісь чужі […]
Я-вільна людина. Я можу писати Про те , що на серці, Що варто сказати. Комусь це незручно, Комусь необхідно, Комусь це огидно, А іншим –потрібно. Говорять: дітей нам Приносить лелека З країни любові, Здалека-здалека… Когось у капусті Знаходять раптово, Серйозні батьки Зразу йдуть в пологовий. А мами-зозулі Таємно плодяться. В […]
Ударив дощ у срібні дзвони І залунав гучний набат. Під парасолькою додому Веде сестричку старший брат. Йому вже двадцять,їй-чотири. Вони ідуть в осінній сон. І очі в них, мов небо, сірі І руки теплі, мов вогонь. Тепер їх двоє,двоє в світі І їх печаль не зрозуміть. Чомусь серйознішають діти, Як […]
Я-маленька душенька. Звать мене Андрюшенька. Мама з татом стрілися, Любилися-кохалися. Далі-посварилися І навік розсталися. Мама довго плакала, Гіркі сльози капали. А дідусь з бабусею Теж матусю зрадили. А в лікарні-холодно. Серденько забилося. Мам , тобі не боляче? Разом помолімося. Боже,дай матусеньці Сили і здоров’ячка. Хай не плаче ненечка! Боляче,ой,боляче… Рвали […]
Лягаючи спати ,Єгорчик все мріяв про завтрішній день. Закриваючи очі, уявляв як дістане свою довгелезну вудку і піде на риболовлю. Звечора і черв’яків накопав, і приманку, як дід навчив, замісив. Ото риби навуделе, повнісіньке відро. А другани як заздрити будуть… Так і заснув з цими думками. Ніч пролетіла, наче мить, […]