Країна мила ти моя! Єдина! Сильна! Незалежна! Безмежна! І свята! І сильна, не підступна, не заміжня! Твої дари, твої перлини, твої найширші почуття – і в них життя! В них життєва сила. І святість кожного буденного життя! До забуття! Країна – плід! Країна мрій! Країна дій! А ми?! Ми – […]
Daily Archives: 14.08.2020
62 posts
ЛЮБИ МЕНЕ КОЛИ Ходина Юлия Люби мене коли – В нiчному небi зорi, Сплелись в ряснi узори I шлють свiй свiт прозорий – Єднають нашi душi. Люби мене коли – Достатньо хвиль на морi, Коли вони бадьорi I в пiнному декорi – До нiг складають мушлi. Люби мене тим паче […]
Подаруйте дружині квіти Обійміть , пригорніть просто так. Вчіться заново разом радіти. Вчіться жити з дружиною в такт. Зрозумійте, що ваші тривоги Не потрібні крім неї нікому. Не кидайте довіру під ноги Не наводьте у серці оскому. Подивіться з дружиною фільми І тримайте за руку частіше Хай паде вона в […]
Серпневий подих літо зупинив. Краплинки смутку… павутинки спеки… Зажмурені від сонця очі розтулив. Стань! І напийся холоду з його простого глека. На повні груди пахощі його вдихни. Тепла травинки… Надій стеблинки… Щоб видихнути потім, восени, З’єднавши знов докупи серця половинки. Серпень мов серпом, серце крає. Літо згорає. Літо вмирає. Знічене […]
Буває, прокинуся серед ночі, Ніч стягує сон, мов серпанок. Не можу від тебе відвести очі Доки вогнем запалає світанок. Закарбовую ревно, по-трошку, Серцю риси обличчя знайомі. Кожну ямочку, кожну зморшку, Шрами всі – мені лиш відомі. Як шкідливе дівча, підглядаю Коли голишся ти зпозаранку. Насмішливий погляд піймаю Й в обійми […]
Я у лісі росту, я – Підсніжник маленький. Не займай, я прошу, не зривай мене з Неньки. Рідна моя Земля, що мене народила, берегла як могла, і у холод , і в зливу. Щоби я не замерз в люту зимну погоду. Вона дала мені зимову білу ковдру. […]
А ти люби, як не на каблуках.. А ти люби, в домашньому халаті, Коли заснула з сином на руках, Без зачіски й в старому платті. А ти люби, коли в очах печаль… Бо не завжди виходить порадіти. Люби тоді, коли очима вдаль, Люби тоді, коли не слухаються діти. […]
Вона любила кави аромат, Весня́ний дощ і сонце на світанку, Її манив квітучий дивний сад, Що ніжився в ранковому серпанку. Вона любила музику й вірші́, А більш за все – крилаті каруселі, Здавалося, в її крихкі́й душі Знайшло дитинство місце для оселі. А ще вона любила моря шум, На небо […]
Стара кав’ярня на майдані міста – Тераса в квітах, з дерева столи; Всміхавсь привітно молодий бари́ста, Джмелі над матіо́лами гули́. За кавою зібралося чимало.. Липневий вечір без вина п’яни́в.. Панянки юні жваво розмовляли, Поважний пан задумливо курив.. А зовсім поруч, під кремезним дубом Майстерно вигравав старий скрипаль, І так приємно, […]
Про що осінній жовтий дума лист… На кого покладає сподівання, Про що говорить з гілкою у ніч, Коли вже наближається прощання? Про що він мріє, падаючи вниз, Що згадує?.. Чи ті травневі ночі, Коли він чув і бачив, як любов Очам не дозволя покинуть очі, Як ніжний шепіт в душу […]
Вечір ласкавий на землю стелився, Вийшла роса на барвистих квітка́х; Вставши навколішки, тихо молився В келії темній старенький монах. Втомлені руки розп’яття тримали, Сльози солоні текли по щока́х, -Боже, помилуй! – уста промовляли, Полум’я віри палало в очах. Ста́рець молився за зламані ду́ші, Тих, хто помер і за тих, хто […]
Закрутилось вселенське коло: День за днем десь за обрій закручує… Вже налитий хлібами колос Розпростерся стернею колючою… В клунях, повних дарів-врожаїв, Сплять серпи у блаженному спокої… Насолодою з уст стікає… Перший мед, що п’янить, обволокує… Вже налиті нектаром гронця Ранньостиглої крові Христової… Біле тіло зцілує сонце, Мов послання на нім […]
Луна горит. Ночные звуки. И вы вдвоем, сидя в тиши, Друг друга держите за руки. И лишь сердца ваши слышны. Вы любите друг друга? Знаю, Вы ждете встречи каждый день. Он шепчет тихо: “Умоляю! Люби меня. Я твоя тень.” Она вздыхает еле слышно, Открыв жемчужные уста. Ресницы бархатные пышно Украсили […]
Когда тебе 17, кажется, вся жизнь впереди и мир рано или поздно упадет к твоим ногам. 17 лет – это когда уверен, что любая проблема – не проблема, и можно горы свернуть, чтоб достичь своей цели. 17 лет – это время влюбляться и веселиться. А любые просчеты можно списать на […]
Прохолодним серпневим світанком обійму на прощання Літо… Пригорнуся до нього так палко, що крізь хмари проллється світло!.. Зашепочуть пожовклі дерева, заспівають посріблені трави: “Як же ми тепер будем без тебе? Що Зима люта зробить із нами?..” Посміхнеться розважливо Літо і промовить: “облиште ці думи! Не така вже й страшна вона, […]
Спаса!.. Серпень… бурштинові сльози, Медом, течуть по щоках. Серпень… невдовзі морози. Літо злетіло, мов птах. Спаса… і коржик матусі З маком і медом пухкий. Спаса.., коли ж я навчуся Смачно «творити» такий. Літо?., а вранці на Спаса В кошику щастя в людей. Серпень – це літа окраса Й відблиск осінніх […]
Я не люблю тебе. І ти це мусиш знати. Але люблю. Не хочу, щоб ти знав. О Боже, як же боляче мовчати!.. Та говорити рано. Час ще не настав. Я крижана – ти кажеш. Я колюча. Холодна і чужа, похмура я. Авжеж. Хоч важко стримати емоції пекучі, Бо почуття мої […]
…Она несла в руках отвратительные, тревожные желтые цветы… И эти цветы очень отчетливо выделялись на ее весеннем пальто. Она несла желтые цветы! Нехороший цвет!... И меня поразила не столько ее красота, сколько необыкновенное, никем не виданное одиночество в глазах!.. М. Булгаков, «Мастер и Маргарита» В моїй печалі голосу немає І […]