Колись мені подобався,ти був такий спокійний. Мінятися не треба – для мене ти покійний, Тож щирого освідчення від тебе не чекаю. У внутрішньому просторі гармонії шукаю. Від зустрічі з тобою тепер вже не заплачу. На відстані ста метрів тебе я наскрізь бачу. Ніколи я не була богинею краси, Та були […]
гордість
417 posts
Рожевий туман усе покриває, А серденько правду старанно ховає. Той згубний туман покриває усе. Ти трохи запізно дізналась про це. Розвіявся цей смертоносний туман. Невже ти не знала: слова – це обман, А вчинки – це дії, яких не забуть? Не вийти з коханим на правильну путь. А почуття твоє […]
«Жінок багато, а для мене ти єдина, Кохана, ніжна, чиста, як дитина! Enigma, miafina, таємниця! Кохання – скарб, а серце – то скарбниця», – Ти стверджував. Я вірила. Наївна! Ти принцип мій, тобі я була вірна. Ти мій закон, тебе дотримувалась строго. Хто ж знав, недовгою буде дорога! Твоя коханка […]
Кохати незважаючи на зраду… Для мене ця умова не проста. Для мене ти один-єдиний, а я для тебе лиш одна зі ста. Піди по сіль, бо нічим обробляти рани. Нехай відчую біль ще раз, коханий. Нехай… Я чула, що в житті усе минає. Можливо, й добре, що по-різному буває. Можливо… […]
Я хочу спати, сон мене колише… Нас троє: я, напруженість і тиша. Вас двоє: ти, твоє мовчання. Я знаю: ми зустрілися востаннє… Банальна фраза: «Я тебе не вартий!» Ми вже дорослі. Скільки можна гратись? Та ні, ми діти, граємося днями. Думки про тебе рідні до нестями! Ми все ще діти, […]
***Брату Войткевичу Андрію присвячується, воєну першого призиву в АТО 2014 ТИ НЕ ЗАБУТИЙ! Ти не забутий Богом, любий брате! Ти не забутий, брате, ніким з нас! Тебе кохають, люблять й бути – ВІДНОВНИКОМ настав для тебе час! Гони від себе смуток… – камінь тяжкий, Гони від себе… і рятуй свій […]
До України. Твоя пора!… ….Щоб розквітала зіркою краса В Твоїх очах – наповненних любов’ю, Щоб піднімала і плекала небеса Молитвою ранковою, шовково! …Квітуй, славетна Україно! Неси одвічну благодать! Живи як вперше і останнє…, Щоб з прірви діток всіх достать!.. Своїм міцним і мудрим словом Примноженим в Любові, силі знань. Щоб […]
Я выбираю свободу! Хочу быть с нею на ты! Я выбираю свободу Парижа, не Воркуты! Я выбираю свободу. Упрячьте меня в(Кресты)! Я выбираю свободу, Мир, где не вянут цветы. Я выбираю свободу, Ломать на куски кнуты, Указывать час восходу, Смотреть как рыдают шуты! Возможно, кто-то скажет, Смирись […]
Летять роки…Кипить робота, Всі будні дні переплелись… Спинила погляд свій на фото, Де ми із сином обнялись… Немов спинився відлік часу, Не стало сивих волосин Нам би іще набутись разом, А ти дорослішаєш, син… Так мало в піджмурки пограли, Не нафутболились м»яча … Я й ніби все така ж зосталась, […]
Подивлюсь на тата З ніжністю доньки Спогадів багато Лине у думки. Як вони старались З мамою для нас, Скільки працювали— Так ось платить час: Загрубілі руки, В скронях сивина, Та кохані внуки Радують сповна! Дідусь для онуків Майстер золотий: Вирізав їм луки, Шаблі поробив, На рибалку брав їх, Їздив по […]
Я бачив пéкло, мамочко моя! Я бачив пéкло… Летіли кулі, «Грáди», а по тім тілами сіялась земля, а серед них лежав і я… Прощай, мій дім! Я вірним був тобі, Вкраїно, до кінця! Я вірним був… Я не зганьбив свогό отця. Йому тепер без мене віку доживать і вже […]
17 серпня 2015р. Мій недільний ранок розпочинається 0 7:00 із ніжних обіймів дворічної донечки Зореслави, яка вночі частенько прибігає зі свого ліжечка до нас із чоловіком. Незабаром чутно маленькі швидкі крочки – це синочок Захарій біжить, зупиняється біля ліжка і, лише після ствердного кивка татуся, застрибує до нас. Найперше […]
Вірус 2020 У час коли страшний, небезпечний вірус вільно розгулює стежками, далеко не однієї країни, тим самим підкошуючи частину людства. Деякі країни давно вже закрили свої кордони, заради збільшення рівня своєї безпеки. Люди старшого віку, особливо ті, хто пережив війни та перебудову, пам’ятають, що таке – голод, анархія та безправ’я, […]
Лагідне море, пляжі піщані, Сонце висить на портовому крані, Вариться сталь, застигає прокат… Місто – трудяга, а нині – солдат. Постріли, вибухи, «гради», двохсоті… Нас занесло на крутім повороті. Злоба і страх роз’їдають серця, І краю не видно, не видно кінця!.. Так місто гартується, твердне, мов криця. Б’ється в руках […]
НЕ ЗАБУВАЙМО РІДНУ МАТЕРИНСЬКУ МОВУ – МОВУ УКРАЇНСЬКУ . .Пригадую своє недавнє перебування в одній із міських поліклінік Чернівців. На звичайному прийомі у лікаря, як завжди, така собі співбесіда: про наслідки захворювання, симптоми хвороби, лікувальні процедури, загальний стан і самопочуття, здоров’я. . .Та найбільше мене вразила ввічлива розмова лікаря, гарна […]
Із квітів польових й дзвінких пісень Сплету вінок і піднесу уклінно Тобі у свята урочистий день. Цей скромний дар від мене, Україно! У нім ромашки, м’ята і чебрець, Ясних пшениць колосся золотисте, Є маку цвіт, мов жар палких сердець Й волошки мов кохання ніжні, чисті. А ще вплету я у […]
Хай гомоном історії озветься Прадавньої бувальщини мотив, Як захисту оплот – Хотин-фортецю У битві Сагайдачний захистив. Були часи ті мов нашестя кари Для Неньки – Української землі. Її хотіли взять в полон татари, Скрізь битви йшли великі і малі. Володарем Європи прагнув стати Турецький хан – пожадливий Осман І став […]
Було їх 300. Молоді та силі, Безвусі, зовсім юні хлопчаки. Тепер же на Аскольдовій Могилі Лежать. З чиєї легкої руки? У кожного із них була родина, У когось – на усе життя любов, А зупинила все одна людина – Це офіцер червоний – Муравйов. Хотів він захопити Україну, Та й […]