Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу
  • Search

Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Праця кожного автора має бути достойно оцінена
  • Search
  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу

Для голосування необхідно авторизуватись

Ти в душі моїй, Вкраїно, У життєвій миті кожній. В спілих кетягах калини, У ранкових перших росах. Ти в блакиті чистій неба, У сяйві сонечка яснім, У краплинах дощу щедрих, В печенім хлібі запашнім. В золотих ланах пшениці, Ти у полях пахучих трав, В дзвінкій пісні молодиці І в тихім […]

Патріотичні вірші Поезія

ТИ В ДУШІ МОЇЙ, ВКРАЇНО!

автор Ruslana Stavnichuk
Опубліковано 19.07.2018

Зустрілася любов на перехресті, Коли я вже не знала куди йти, – Всі пройдені шляхи були розтерті, Душа стомилась від тяжі біди. Стояла я розгублена і боса, Стояла і дивилась мовчки в даль. Та раптом вчулась пісня стоголоса, Яка прогнала геть мою печаль. Мені вона дала нові вітрила, Нові шляхи, […]

Поезія Філософська лірика

МЕНЕ ЛЮБОВ НЕНАВИСТІ НЕ ВЧИЛА

автор Ruslana Stavnichuk
Опубліковано 19.07.2018

ПРО НАШИХ ДРУЗІВ Розходяться шляхи. Відходять друзі, Впливає все: і час, і ти, і круговерть життя, А слід усіх є на життєвій смузі, – Уроки, радість, щастя, почуття.   Чим старші ми, тим зустрічі все рідше, – Лиш по дорозі буднів поспішаймо, Зупинимось. Лиш кілька слів і швидше… Минуле спільне […]

Без категорії

Про наших друзів

автор Анастасия Щербакова
Опубліковано 19.07.2018

Не треба тіло без душі Мені твоє! Мені й душі твоєї Вже не треба! Змінився транспорт, Розклад, рубежі, Змінилась швидкість, Напрямки і межі… Тепер у кожного Є свій вагон, Квиток свій є, І є своя спокута: Моя — то жаль По втрачених літах, Твоя — то гріх За ненадійні руки…

Iнтимна лірика Поезія

Прозріння пізнє

автор Svitlana Nikitenko
Опубліковано 18.07.2018

Через дощ, серед туману самотня дівчина іде, а може дощ – їй буде пара, а може дощ з нею буде?   З дощем – самотність наодинці, серед людей самотність буває, із парасолею там кожен інший, ніби в юрбі, але самотнім йде.   Вона ступає крізь дощі і мряку, а краплі […]

Поезія Поетична мініатюра

Через дощ, серед туману

автор Світлана Борщ
Опубліковано 18.07.2018

Панове громадяни, а також, милі дами, і всі, хто цікавиться, і, витріщаки всі, у Гельсінкі був Трампик, що з чортом зустрічався, їх не тривожте, пані, а також і пани.   Бував такий там Дональд, що із тим зустрічався, кого пора в Гаагу і пекло давно жде, а він із ним […]

Сатира

Панове громадяни

автор Світлана Борщ
Опубліковано 18.07.2018

На згинах її ключиць зупинилась мить, І сонце шукало виходу в її віях, Зривалось, падало в річку, яка тремтить Від кожного його дотику в її хвилях… На згинах її ключиць оселявся сніг, Її цілував невизначено, навмисно… З овалу її плечей починався збіг Із тим що не мало статися і приблизно… […]

Iнтимна лірика Поезія

нитками

автор Marianna Dovgan
Опубліковано 18.07.2018

Знову над вечір повніють порожні вокзали Галас наповнює стіни, блукає між слів Ми одне одному щось навздогін не сказали… Тільки одне невідоме знайшлося між тим… Знову земля заціловує небо до крові Байдуже, що мимоволі засвідчать зірки. Ми ледь дотичні, за іменем тільки знайомі, Але разом зупинились, щоб раптом знайти… Хай […]

Лірика кохання Поезія

вокзали

1 Коментар
автор Marianna Dovgan
Опубліковано 18.07.2018

Горіла я… І у своїм огні тебе до щенту все-таки спалила. Яка шалена у вогню тім сила, що і мене не лишила мені. Горіла я – й перегоріла. Стліла. Остання іскра спопелила вмить. Обпечена ще скімлить і болить душа та біль уже не мучить тіла. Святий вогонь сліпих любові й […]

Iнтимна лірика Поезія

Вогонь

автор Маргарита Карабут
Опубліковано 18.07.2018

Надворі було спекотно, тож Ганя вирішила порозмовляти зі своєю сусідкою Ольгою у хаті. Агов, сусідко! Чи можна зайти на два слова? — гукнула у прочинені двері. Так, заходи, Ганю. Трохи си побалакаєм, — відповіла Ольга. Що чувати нового? Та такого ніц, хіба що моя невістка мене знов знервувала. А то […]

Есе

Невістка – чужа кістка!

4 Коментарі
автор Лариса Кожушко
Опубліковано 18.07.2018

Коли надії розсипаються на порох, А твої мрії вітер, мов хмари над землею рознесе́. Пекуче сонце випалить в душі твоїй пустелю, І знищить всереди́ні тебе геть усе… У грудях камінець важкий заляже  Придушить мармуром безжально Заклякле серце зранене твоє… Запаморочить павутинням думи. Твоє волосся сивиною припорошить, Немов холодним снігом всю […]

Сюжетні, драматургічні вірші

Коли надії розсипаються на порох

автор Galina Surzhok
Опубліковано 18.07.2018

Тече річенька Горинь В кожній краплі неба синь. В квітах встелена земля Україна – ти і я. Приспів Україно моя! Із тобою душа! В серці ти назавжди. Край, де тануть сніги. Спів пташиний чути скрізь Потонув у барвах ліс. Сонце промінням дерева милує. Усе навкруги неймовірно чарує. Приспів Літом сонечко, […]

Пейзажна лірика Поезія

УКРАЇНА– ТИ І Я

автор Наталка Яковлева
Опубліковано 18.07.2018

Це ж просто кава – попіл і вода, Та в голові лунає як Ла Скала. Щось особливе в просторі літа, З напоєм ранок ніби зготувала. На його полі квітів не злічить, День зустрічає їхніми очима. Та настигає витончена мить, Коли з мільйону виникне дівчина. І усе поле станеться у фон, […]

Лірика кохання Поезія

Вона така одна

2 Коментарі
автор Олег Купрієнко
Опубліковано 18.07.2018

Так хочеться тепло-справжнього, з терпким ароматом кави — Натхнення. Щоб зникли в темряві останні рядки про зло. Щоб снити не про політику, щоб пити весну ковтками — Зелену, та не загарбницьку, і чисту, мов джерело.   Так хочеться безумовного, єдиного в світі щастя. І моря, що шепотітиме на вухо свої […]

Поезія Філософська лірика

Мрії

автор Людмила Іванець
Опубліковано 18.07.2018

  Ти той, хто бачив мої кроки, Ти той, хто у садочок вів. І хто підвозив на уроки – Мій тато рідний й дорогий. Ти чув як я сміюся дзвінко І очі сповнені слізьми. Ти дарував любові стільки, Що більш такої не знайти. Приспів: 2 р. Твої втомлені очі в […]

Поезія Портретна поезія

ТАТОВІ

автор Наталка Яковлева
Опубліковано 18.07.2018

Дивуюсь власним відчуттям: дивлюсь на тебе – і не бачу. Заплющу очі – ледь не плачу – розплющую – однак нема. Я точно знаю, що ти поруч. Так пахне твій одеколон… Так пахне мій в тобі полон! Не сплутаю ні з чим! Ніколи! І чую дихання твоє. Як серце гучно […]

Iнтимна лірика Поезія

Скло

1 Коментар
автор Маргарита Карабут
Опубліковано 18.07.2018

(Спогади дитинства) Присвячую моєму дорогому батькові Ще коли я була дитиною, прилетіла якось весною до нашого двору пара лелек. Одразу стало зрозуміло: вони хочуть поселитися саме у нас. Кожен з птахів мав свою думку, де і як закласти гніздо. Лелека хотів створити його у дворі, на дереві акації, але його […]

Нарис Поезія

ЛЕЛЕКИ

1 Коментар
автор Galina Surzhok
Опубліковано 18.07.2018

Кохай мене, мені потрібно це кохання. Тримай мене, якщо хочу піти у осінь ранню. Лови мої уста, ударом поцілунку. Підстав мені плече я прийму це дарунком. Потрібна я тобі, чи все від скуки. Потрібні ті уста, чи знов розлука. Тримаєш серце ти в своїх лодонях. Чи просто душиш все, аж […]

Лірика кохання Поезія

Кохай мене

автор Vita Yurchuk Moskovchuk
Опубліковано 18.07.2018

Posts navigation

  • Newer posts Newer posts
    • 1
    • …
    • 832
    • 833
    • 834
    • …
    • 836
  • Older posts Older posts

© 2026 Літературна премія Видавництва книг "Лілія" – All rights reserved

Створено  – Designed with the Customizr theme