Чому сумні у тебе очі? Чому на дні у них печаль? Чому в зимові довгі ночі весь час вдивляєшся у даль? Нема в очах твоїх надії, немає в них життя вогню, вони не бачать навіть мрію і гублять молодість свою. Чому сумні у тебе очі, – про це вже знаєш […]
Monthly Archives: Червень 2021
277 posts
У мене є питання, що мучить вже роки: чому дев’яте травня святкують вже не всі? Чому у світі жаху, терору і вогню не висловим повагу тим, хто поліг в бою? Чому ми не вшануєм ще досі тих живих, які здійснили подвиг заради нас усіх? Чому коротка пам’ять? – Забули вже […]
У очі ти мої дивилась, І так незвично це було. Я знала, що це лиш наснилось, Однак у серці все цвіло. У сні хворіла дуже тяжко, І як з’явилась я – ти враз На мене подивилась важко І пояснила без прикрас, Що скоро вже тебе не буде, Що я залишуся […]
А через річеньку Вузенька кладочка, В чисту водиченьку Я видивляюся. Себе побачила, Мов у люстерочку, Стою на кладочці І б”ється серденько. А милий підійшов Та й взяв за рученьку І пісня про любов Летить над кручею. У небо понесли Її два голуби, Зустрілись я і ти З своєю долею. Вузенька […]
ХТО ТИ? Зім’яті крила за спиною, в очах своїх печаль таїть… Ти ангел?..демон?..що з тобою? Не знаю…але щось гнітить… Напевне, це моя наївність всьому цьому виною є: відкриєшся, забудеш гордість — і хтось у душу наплює… Бо у фаворі лише тіло — усе для мене, все моє!…. Душа ж у […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pereklad-14-sonetu-vilyama-shekspira/ Коли я розглядаю кожну річ, яка зростає, перебуває в досконалості, але на мить, що велич сцени нічого не представляє, та покаже про що зіркам з таємним впливом говорить; коли прийму, що люди як рослини виростають, бадьорі й перевірені навіть в самому тому небі, похваляться у соку юності і […]
Ромашкове поле… чутно сопрано,Як фея вона, краси неземної,Засяяли очі… ніби світанок,Ще блиску додав, із небом у змові. Смішна, пелюстки зриває на квітці,Чи любить коханий, певно гадає,Дівочі відвічні мрії безгрішні…Наївність її, милує насправді. Тендітне творіння, ніжне та щире,Солодке бажання, мила чарівність,А звідки ж тоді з’являється, прикре?Злостивість, бездушність, мстивість і підлість..
Минулого із кожним днем все більше (а, відповідно, менше майбуття); «Тік-так, тік-так!» звучить щораз гучніше… Так протікає все наше життя… В минулому мої найкращі роки… На горизонті що? Суціль туман… Вкотре я на колінах… «Боже! Доки? невже написане усе обман? Не чуєш, Боже? Я Тебе благаю!… А може […]
Моя вулиця не довга і не коротка одним кінцем впирається у шлях іншим виходить на край села її сходи в вздовж і впоперек було людно на ній у кожному подвір,ї жила сім,я робили клаки будувались хати для дітей ходили в гості по неділях справляли весіля хрестини зрідка похорони ………………………………. вже […]
У фреточки, у фреточки Подвижные все деточки. Все детки фретки – фреточки Игривые зверьки. Без устали вращаются, Бегут и возвращаются С забавными мордашками Домашние хорьки.
Зневіра в Бога лежачи в кроваті, І плакати, ганьбивши це життя, Він не почує, грошей не заплатить, Він чує тільки чисте каяття. Зневіра в Бога десь шукати в небі, Та з небом до контакту не дійти, Подумати лишень – один, а нам так треба, Усім в одну хвилину вирішення біди. […]
А благословенне літо цього року, Дощі навідуються в гості раз у раз, Земельку напувають всю нівроку, Щоб колосився в полі хліб для нас. Та овочі родили на городі І фрукти соковиті й ягідки, З Небес щодня світило ясне сонце. Вкраїні миру й щастя навіки. 2017 р.
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/dalnyh-beregov-zatyshe/ Утренний свет струился сквозь листы, находит летние цветы, скамью в саду, из роз букет, а на скамье – кого-то нет. А на скамье – только певец и птиц присядет на торец, летают всюду мотыльки, как будто жёлтые цветки. Розами увитая беседка, лаванды аромат летает метко, лилейники […]
І я там був, де небо знає міру, Де мак цілунком дістає зоря, Де не живе знецінене і сіре, Нема ані раба, ані царя. Там табунами ходять епілоги, Цвітуть сади межи зелених нив. І я там був, куди нема дороги, Та з вічністю про вічне говорив.
Барвистеє літечко Обніма крилом, Клечана Неділенька Йде до нас з добром. Стелить на долівоньку З липових гілок Та із татар-зіллячка Зелен-килимок. І м”ятою дикою Стелиться до ніг. Зі святою Трійцею Привітаю всіх. 2021 р.
. . УКВІТЧАЛИСЯ У ЧЕРВНЕВІ БАРВИ КВІТИ ЧАРІВНІ . .Здавалося, то три чарівні молоді дерева уквітчалися – вбралися у ніжні світло-малинові квіточки, що розцвіли – заквітували на кожнісінькій зеленій гілочці – перед великою хатою – світлицею. Ось я йду легенькою ходою по охайному подвір’ї, ніби встеленому […]
. .ПРО СОВІСТЬ І ПОТРЕБУ ЛЮБИТИ, ПРОЩАТИ, КОРИТИСЯ… . .- БІБЛІЮ читаєте? – це найперше, про що я часто запитую, знайомлячись із людьми, або спілкуючись зі знайомими, друзями, близькими. . .- Так, читаю, або вивчаю самостійно, відвідую БОГОслужіння у церкві чи йду у Дім молитви на зібрання, проводжу багато часу […]