Так часто вживане у всьому світі слово «доброта»! А що це? Тлумачення цього слова у вікіпедії може подивитись кожен із нас. Хоча, цікаво було б почути як розумієте її саме Ви! З самого малку нас виховували бути добрими, нам читали казки, акцентуючи увагу на тому, що «добро перемагає зло». […]
Daily Archives: 08.08.2020
53 posts
Нарешті тиша, спокій, насолода І я одна, і промені з вікна Всміхнувшись, прокидається природа Думок ніяких ні краплиночки нема Ані тривоги, ані смутку, ні печалі, Лиш ранку аромат п’янкий День почався, а що там далі, Дмухнув в обличчя вітерець легкий Ось насолода, геть мерщій , негода Я мрію, вірю, […]
Ти знаєш, а я дихаю тобою… Емоцій й почуттів аж через край Й не знаю, чи назвати це любов’ю, Чи просто найсолодшим словом “РАЙ”? Ці почуття наповнили всю душу І, як не дивно, вона більше не болить… Звичайний ритм життя мого порушив І час з тобою так нестримано біжить. З […]
У кожного є колір – тільки свій. Це колір осені, зими та літа. Та наймилішим з них є колір мій- Жовтогарячий колір сонячного світла. Кульбабок колір, місяця, зірок Його яскраве сяйво намалюю. І на папері пензля кожен крок Тепло в моєму серці зачарує. А далі і небес […]
Нікуди не спішу. Навіщо?! Вітер дме не в мої вітрила, гіркувато-солодка кава не рятує і позитиву не дає. Десь летить метелик із розкриленим серцем рваним. Це не я вже. Я можу більше! Загартована ж до нестями…. Тільки треба спинитись трошки, щоб віддихатись, озирнутись, помовчати і помолитись, щоб до себе назад […]
Вечоріє, всюди тиша… Але я все пишу, пишу… Тихо на колінах кішка Підігнула свої ніжки. Доня швидко засинає, Ніжно ляльку обіймає. І під щічку син долоньки На подушці підкладає… Вже і сонечко зайшло Дзеленчить від вітру скло, На подвір’ї повна тиша, Тільки я все пишу й пишу. Дописала план заняття, […]
Раптово біль в душі стиснула груди, Ні дихати не хтілось, ні кричати. І знаю, що сльозинки геть не буде, Хоч подумки хотілось заридати! Так стало жаль себе (ніколи не бувало!) За те, що геть ніхто не розуміє! Мабуть, життя одного зовсім мало, Щоб все зробити, що душа воліє! Хоч кожен […]
Вона щаслива, чуєте, щаслива! І хай не так, як би хотілось їй, Та за спиною появились крила, І у очах з’явилися вогні. Вона щаслива з ним… в розмові, у мовчанні, Вона з ним наче пробудилася від сну І потонула у його коханні, Не в мріях, а насправді, на яву. Вона […]
Догоряє літо,догоряє В променях гарячих дотліва, Соком яблунево – виноградним У плодах на гіллі дозріва Догоряє літо в дні серпневі В диханні задушливих ночей, І спадає тихо в безгоміння Вечоровим смутком із очей. Догоряє літо на баштані В ароматній скибці кавуна, І вкрапляє звуки соковиті У пісні маестро – цвіркуна. […]
Тримаючи руки поверх голови. Заплющивши очі й шепочучи: йди. Готовність до болю вже номер один. Ось-ось і почнеться, ще кілька хвилин. А може, минеться? І стихне повільно? Та ні, її горло вже стиснуте сильно. І погляд пекельний пройма до кісток. По шкірі від нього терпкий холодок… Удар за ударом, щоб […]
Зів’ялі квіти теж були красивими, А парочки закохані – щасливими… Проте неквапно проминали дні… І голови понурились, сумні… . . Пелюстки, що палали наче жар – Залишились без своїх владних чар. І те, що колись мовили вуста – Поблідло, і любов тепер – пуста. . А на полицях книги покриває […]
Вікно відкрила, дихаю озоном і молю Бога світу не змінити, бо в цьому світі жити пречудово, бо знаю я, що значить полюбити. До мене усміхнувся кущ квітковий, а він буяє у рясному цвіті й так легко, чисто, затишно й прозоро, як хочеться обняти і радіти!
«Вогню вогонь не покладе межі Дощі не каламутять глибини Та схоже схожим назавжди живе, Чуже чужим живитись може…» […]
Я….закінчилась, вичахла, висохла, Обміліле тепер джерело… Я забулась в зимі – біла віхола – Я забулась під тим, що було… Хоч, напевне, весною сидітиму На краю обмілілої Льви… І тихенько,про себе, скулитиму Тихим плачем нічної сови Я закінчилась. Скільки ще битися У лещатах обіймів твоїх? Не хотіла я довго коритися, […]
Ну привіт, моя нірвано! Солодким медом змастила вуста. А я й без цього безмірно пяний, Без твоєї посмішки душа пуста. Як ти посміла на мій шлях стати, Така відірвана від землі? Твій аромат і твої ніжні п’яти Сплутали кроки мої мов в пітьмі. Ці рвані джинси, рубашка, кеди І цього […]
Натхнення приходить чомусь уночі, Всередині раптом клубує, І рветься назовні – ну просто кричи, Все рівно ніхто не почує!!!! Натхнення приходить у душу теплом, Складаються рими і прози…. І як описати усе те пером Видіння, захоплення, сльози…. Озветься у кожній клітинці мене, Але коли ранок настане – То раптом розсіється […]
Зацвітають білим-біло Яблуні в саду… Я до них торкнусь несміло, Ближче підійду І вдихну на повні груди Ніжний аромат! Ледве чутний, він усюди – Між доріг і хат… Пригадаю все минуле, Весни моїх дум… Дітки мої вже поснули, Вкрався легкий сум Це ж із цвітом проминає і моя весна! […]
Римувала сльози, римувала, Ніби візерунками плела, Та до купи так і не зібрала, Розтеклись – між пальцями вода… Малювала рими, малювала Я незграбним розчерком пера, А вони, як птахи ті, злітали, І не повертались до двора… Розсипала думи, розсипала, Мов намисто, сіяла в траву…. Ну а потім їх дарма шукала, […]